36. Виготовлення запальнички
Наступного ранку Джін прийшов до будинку Біни з кошиком яблукоподібних плодів. Рейко, як і сьогодні, лишилася стерегти дім. Точніше, будує будинок.
— Біно, ти вдома?
Щойно він так сказав і постукав у двері, як вони різко відчинилися.
— Джіне! Ти прийшов!.. Ой?
— …
Джіна відкинуло дверима.
— Ауч…
— Ой, вибач.
На лобі Джіна вискочила шишка, і Біна, побачивши її, винувато скривилася.
— Та все гаразд.…Зцілення.
Він сам накладає на себе зцілювальну магію. Біна застигає з широко відкритими очима.
— Та ти ще й зцілювати вмієш?!
— Ну, вмію, але тільки це. Можу вилікувати лише легкі поранення, які стаються під час роботи.
— Все одно це дивовижно…
— То чому ти так поспішала?
Джін, вилікувавши шишку, спитав Біну.
— Ах, так! Той попкорн розійшовся неймовірно!
За словами Біни, спершу його купували лише з цікавості. Але ті, хто приніс додому й спробував, так захопилися смаком, що поверталися по ще, а побачивши це, купувати почали й інші. Уже по обіді вона використала всі десять кілограмів кукурудзи.
— Тож Джіну теж належить частка, точніше, подяка. Ось це я й хотіла йому віддати.
Біна простягла три срібні монети, приблизно три тисячі єн.
— Ого, та ти, видно, добре заробила!
— Так. Ще й чотири магічні лампи, що стояли поруч, розкупили.
— Ох, все за планом.
Джін вважав, що попкорн потрібен лише для того, щоб привертати покупців, а основний заробіток мають давати магічні пристрої.
— Тож крамницю відкриємо з полудня, а до того я хочу попрацювати над магічними пристроями.
— О, то ти вже щось придумала?
Коли Джін так запитав,
— Так. Поки що я маю дві ідеї. По-перше, зручна в дорозі магічна лампа. По-друге, пристрій для запалювання.
Джін трохи подумав і сказав:
— А що таке пристрій для запалювання? Я ж мало готую, тож не уявляю, де він стане в пригоді.
— Справді? Розумієш, звичайні люди не вміють розпалювати вогонь магією, тому в таких родинах або зберігають жар, або користуються тертьовим знаряддям для добування вогню.
Тертьове знаряддя для добування вогню — це пристрій, яким тре одне дерево об інше, щоб здобути вогонь.
— Вогонь можна добувати й магічними пристроями, але вони дорогі, і простолюдин собі їх не дозволить. Тому я подумала, що досить такого пристрою, який видасть вогонь, щоб підпалити трут.
Джін був вражений. Те, що описувала Біна, по суті було запальничкою.
— Гарна ідея. Вона вже в тебе готова?
— Так, послухаєш? Спершу магістоун…
Коли Джін вислухав пояснення Біни,
— Гарна думка. Давай зразу й почнемо.
— Добре.
Вони взялися до виготовлення.
— Розміром має бути з долоню, і хочу, щоб вона запалювала вогонь, коли її стискаєш.
— Хм, «стискаєш» — це занадто розпливчасто. Може, так?
Джін пояснює натискну кнопку.
— Ох, це добре. Натиснеш тут, і Магістоун торкнеться магічної пластини, і пристрій спрацює… Так.
Так запальничка була готова.
— Магістоун можна зробити зовсім крихітним, тож, мабуть, вийде дуже дешево.
Якщо подрібнити наявний магічний камінь до розміру горошини, його вистачить приблизно на 100 використань.
— Сто толів за одну — це ж забагато, правда? Може, п'ятдесят толів?
Це приблизно п'ятсот єн. Якщо використовувати сто разів, то п'ять єн за раз. Непогана ціна, правда?
— А ще, коли вогонь перестане з'являтися, нехай приносять пристрій назад, і ми за плату поповнюватимемо Магістоун. Як тобі?
— Ах, згодна. Тоді поповнення коштуватиме двадцять толів, як тобі?
— Так. І ще, напевно, це скоро скопіюють, тож до того часу варто продати якомога більше.
— Так, справді, ймовірність копіювання велика.
Біна теж погоджується.
— Ой, і ще: відтепер на всіх твоїх виробах варто ставити клеймо, щоб було видно, що вони від Біни.
— Ой? Чому?
— По-перше, щоб відрізняти від підробок. І ще, якщо хочеш розголосити ім'я, краще почати вже зараз.
Тоді Біна трохи почервоніла,
— Т-та невже? Я про таке ніколи й не думала.
— Ні, без жодної лестощі: Біна точно колись стане відомою.
Джін сказав це абсолютно серйозно, тож Біна почервоніла ще дужче і
— Ай-ай-ай, я — і відома? Ой, та ну тебе!
Вона почала ще й вертітися, тож Джін, ледь посміхнувшись,
— Я ж кажу, про майбутнє. Тож подумай над дизайном клейма, га?
— Гаразд, гаразд.
До речі, Джінові не щастить ані з вигадуванням назв, ані з дизайном.
Клеймо вирішили зробити так: у центрі квітка лілії, улюблена Бінина, а поруч літера B (букви цього світу були дуже схожі на латинські).
— Гаразд, вигравіруємо на запальničках.
На ці слова Джіна
— Запальничка?
— Ну, так. Оскільки цей магічний пристрій запалює вогонь, від «лайт» (запалювати), я подумав назвати його «запальничкою».
— Запальничка, так. Гарно звучить, правда? Холодильна шафа теж чудова, Джіне, у тебе відмінне чуття!
Це було цілковите непорозуміння, та Джін не був настільки недолугим, щоб його виправляти.
До полудня вони зробили близько двадцяти запальничок, а на обід з'їли хліб, овочевий суп і апрули (схожі на яблука). До речі, апрул був досить поширеним фруктом.
— Завдяки тобі й брат, і сестричка тішаться.
Джін приніс різні фрукти, тож в обох з'явився апетит, кажуть.
— Ой, але апрул, мабуть, трохи твердий?
У неї з ясен йшла кров, тож Біна хвилюється.
— Тоді зроби сік або запеки їх.
Коли Джін це сказав, Біна округлила очі.
— Запекти? Апрул?
— Ага. Серцевину вирізаєш, додаєш цукру й кориці і смажиш на сковорідці.
Почувши пояснення Джіна, Біна
— Цукор дорогий, тому нічого не вийде. А що таке кориця?
— Ах, так, вибач. У мене на батьківщині їдять саме так. Тоді нехай буде терте яблуко.
Джін необачно назвав його «яблуком», але
— Яблуко? Так у Джіна апрул називають яблуком? Ну й добре, зробимо терте яблуко.
Сказавши це, Біна натерла апрул і разом із їжею для молодших братів і сестер віднесла їм.
Печені яблука готують так: серцевину вирізають, усередину кладуть масло, цукор, корицю тощо й смажать на сковорідці. Можна додати й мед — мабуть, буде смачно. Також їх можна приготувати в мікрохвильовій печі.
Дякуємо, що прочитали.
20160917 виправлено
(Помилково) Двоє, які вранці зробили близько двадцяти запальничок, — хліб, овочевий суп і апрул (імітація яблука).
(Правильно) Двоє, які вранці зробили близько двадцяти запальничок, на обід з’їли хліб, овочевий суп і апрул (імітацію яблука).