35. Острів Хорай, який зараз розбудовується
На острів Хорай, куди повернувся Джін, його чекала гора звітів.
— Після обстеження західних пустищ, здається, там можна добути багато каменю: граніт, оя-камінь та інший будівельний камінь. Із корисних копалин багато залізної руди, а інших майже немає.
— Залізну руду видобувайте якісну й складайте на зберігання.
— На східних луках ми поставили огорожі, усе готово під пасовище.
— Ех, щойно з'являться гроші, треба буде закупити корів і овець.
— У затоці Тацумі порт готовий, а садки для риби ми випробувально влаштували у двох місцях.
— Далі досліджуйте й різновиди риби.
— Плодовий сад на плато вже готовий.
— Незабаром зроблю холодильну шафу, тож зібрані плоди складайте туди.
— Список корисних рослин із північних лісових масивів уже складено.
— Гумові дерева є? Оце добре.
І так далі, і так далі, і так далі. Зрештою звіти тривали аж до наступного дня, тож до Біни він вирушив із запізненням на день.
— Таки втомився…
Служниці-ґолеми працювали краще, ніж Джін очікував.
— Тату, як у вас минуло?
Закінчивши звітувати, Рейко запитала.
— Так. Дослідний зразок холодильної шафи готовий. І ще попкорн.
— Попкорн?
— Це їжа, яку можна зробити з цієї кукурудзи.
Джін витягнув мішечок із кукурудзою і показав. Взяла його Топаз.
— Зараз же посію на полі.
— Так, будь ласка.
Топаз передала мішечок підлеглим ґолемам і дала вказівки.
— Ну що ж, тоді і тут зробімо холодильну шафу.
— Допоможу.
Джін вирушив до майстерні разом із Рейко.
— Тут можна користуватися не магічними каменями, а магікристалами, це добре.
Джін дістав водний магікристал і одразу почав вирізьблювати магічну формулу.
Магікристал у кілька десятків-сотень разів довговічніший за магічний камінь, тож магічну формулу можна вирізьблювати безпосередньо на ньому. А от магічний камінь доводиться часто міняти, тому для нього використовують магічну пластину.
— Тобто не робити лід, а охолоджувати напряму.
Біна не змогла б так зробити, але Джін без труднощів склав і цю магічну формулу.
— Тату, корпус готовий.
Рейко тим часом робила сам корпус холодильної шафи.
— Добре. Корпус покриваю теплоізоляційним бар'єром. Ось і все.
— Готово.
Вийшла шафа висотою близько метра, шириною 70 сантиметрів і глибиною 60 сантиметрів.
— Добре, покладемо туди фрукти. Охолоджені вони смачніші.
— Зрозуміло, покладу пізніше.
— Добре, тоді переробимо непотрібну кімнату на холодильну шафу, ні, на холодильну кімнату.
Тобто зробимо сховище для зберігання фруктів, горіхів і зерна.
— Тоді, мабуть, найкраще підійде крайня кімната на першому поверсі.
Шафа вийде величезна, але коли Джін і Рейко працюють разом, розмір уже не є перешкодою. Готову холодильну кімнату одразу почали наповнювати фруктами.
Так само, переобладнавши ще одну кімнату, Джін створює і морозильну кімнату, адже для довгого зберігання краще підходить заморожування. Там також можна робити лід.
Туди теж склали фрукти та горіхи.
Коли все було закінчено, настав вечір. Джін прийшов до їдальні, облаштованої в Інституті, але
— Ох, знову фрукти та горіхи на вечерю…
Ці слова зірвалися з його вуст. Почувши їх, Рейко сказала:
— Тату, є трохи хліба і в'яленого м'яса.
— Справді?!
Джін поспішно перепитав.
— Так. Насправді, поки ви з Біною були в майстерні, я на вуличному ринку продала Магістоун і заробила грошей. На них і купила. Чи не було це зайвим?
Рейко, відповідаючи так, здавалася трохи стурбованою. Проте Джін сказав:
— Нічого подібного, добре, що ти догадалася, Рейко. Я радий.
Сказавши це, він підсмажив хліб, який подала Рейко, а в'ялене м'ясо підігрів над вогнем.
— Смачно.
Джін їв хліб, проклавши між скибками в'ялене м'ясо. Сіль була саме така, як треба. Побачивши це, Рейко усміхнулася:
— Я рада.
Проте хліба і м'яса залишилося лише на одну порцію.
— Завтра треба подбати про їжу.
Так думав Джін, доїдаючи. І тут йому спала на думку одна річ.
— Так, Рейко, я б хотів збудувати будинок і зовні.
— Будинок?
— Так. Цей Інститут має залишатися таємним. Якщо ж раптом доведеться когось сюди привести, то можна провести його до будинку, збудованого зовні. Тоді хоча б мінімум таємниці збережеться.
Почувши це, Рейко трохи насупилася і
— …Це ви про Біну?
— Ні, не обов'язково лише про Біну. Просто я подумав, що можна сказати, ніби переносні ворота випадково опинилися поблизу будинку. Адже якщо не знати, звідки хтось прибув, це стане перешкодою, коли надалі доведеться купувати зерно чи худобу.
— Ось як. Зрозуміло. Тоді ми з Солей і Луною допоможемо з будівництвом.
— Будинок не обов'язково великий, хай буде скромний. Наприклад, удвічі більший за будинок Біни. І ще зробимо просту майстерню, для вигляду.
— Зрозуміло, покладіться на мене.
Джін заспокоївся: тепер йому буде легше пояснити Біні, звідки він «прийшов».
Трохи коротко вийшло. Треба ще розвивати базу.
Дякую, що читаєте.