Майстер магічної інженерії

34. Попкорн

Наступного ранку. Цього разу Джін сам, з кошиком плодів, схожих на апельсини, відвідав майстерню Біни. Рейко лишилася вдома, щоб віддати нові вказівки ґолем-служницям з «острова Хорай».

— Доброго ранку.

— А, доброго ранку, Джіне.

— Ось, я сьогодні це приніс.

Побачивши плоди в кошику, Біна…

— Це ситран?

— Не знаю докладно, але кисло-солодкі й смачні, тому я і приніс.

— Та тут такого не росте! Джіне, звідки ти взагалі це береш?

Питання цілком слушне.

— Ну, та… дай мені ще трохи часу на пояснення. Колись розповім, але поки що не можу.

Почувши це, Біна трохи незадоволено відповіла:

— Ну добре, нічого не вдієш. Адже це я тебе попросила допомогти.

Вона взяла кошик із ситранами.

— Ну, як там холодильна шафа?

— Холодильна шафа?

— А, так. Той магічний пристрій, що ми вчора зробили.

— Ага, «холодильна шафа». Гарна назва.

Зрозуміло: назву придумала не Джін.

— Так от, щодо тієї холодильної шафи: я знайшла один недолік.

— Який?

Біна повела Джіна на кухню, де стояла холодильна шафа, і…

— Ось.

— А, ось воно що.

Там була підлога, залита водою. Лід для охолодження розтанув, і вода капала на підлогу.

— Хм, що ж робити?

— Треба, щоб вода від льоду не капала вниз. Але якщо так зробити, шафа, мабуть, гірше охолоджуватиме.

Подумавши разом, вони вирішили покласти лід у металеву посудину. Талу воду можна знову заморозити й використати.

— Мабуть, краще взяти мідь.

— Чому? Зараз залізо дешевше.

— Залізо іржавіє, тому довговічністю поступається. До того ж мідь краще проводить холод.

— Серйозно? Джіне, а ти багато чого знаєш.

— Ну, та. Тоді спробуймо вдосконалити одразу.

Дрібниці відклали на потім і одразу взялися за вдосконалення.

Холод всередині був у порядку, тож варто було лише позбутися протікання, і «холодильна шафа» вважалася готовою.

— Готово.

— Так. Тоді зробімо штук три.

Дослідний зразок Біна мала використовувати сама, щоб помічати вади й перевіряти інше, тож вирішили зробити ще й шафи на продаж.

— Раз на продаж, зробімо зовнішній вигляд гарним.

Сказавши це, Джін пофарбував дерев'яний корпус у білий колір. Так звані «білі речі».

— Ого, а виглядає непогано.

Оскільки є зразок, до полудня вдалося закінчити три апарати. Магічний камінь ще не вставлено, тому вони поки не працюють.

— Готово.

— Ну й добре, ти молодець.

— Вже обідня пора. Нічого особливого я не приготувала, але поїси зі мною?

— Якщо тобі так зручніше.

Так Біна пішла на кухню. Щось варила. Незабаром був готовий овочевий суп.

— Я нагодую Нану з Ралдом, а ти поки їж.

Так йому і сказали, але

— Ні, так не годиться. Ось, я очищу ситран і віднесу їм.

Сказавши це, Джін узяв два плоди ситрана (схожого на апельсин) і разом із Біною пішов до кімнати молодших братика й сестрички.

— Ой, братику Джіне!

Ралд, помітивши Джіна за спиною Біни, вигукнув.

— Привіт. Сьогодні я очищу тобі ситран.

Сказавши це, Джін почав чистити ситран. Його можна очистити руками, як мандарин, тож це було просто.

— Солодко-кисленький і смачний!

Нана теж раділа. Біна усміхалася і дивилася, як вони їдять.

Вони повернулися на кухню і самі сіли їсти. Суп із різними овочами був приготовлений непогано, смак хороший. Але

— Га?

Під зубами були тверді шматочки. Біна звернулася до Джіна:

— Вибач. Кукурудза тверда, так? Це найдешевша, тож скільки її не вари, м’якшою не стане.

Джін подивився на кукурудзу і повільно розжував.

— Таке відчуття… може, це… Біно, у тебе ще є ця кукурудза?

— Е-е, так. Я купую мішками, тож ще приблизно вісім кілограмів є.

Почувши це, Джін швидко доїв суп і попросив показати кукурудзу. Крутячи її в руці, він

— Здається, це можна зробити.

Сказавши це, він поквапив Біну, що саме закінчувала їсти, і вони рушили до майстерні.

— Що ти задумав?

Біна з недовірою дивилася на нього.

— Придумав, як швидко заробити гроші.

Сказавши це, він дав Біні вказівки і почав майструвати один магічний пристрій.

— Так. Одну неглибоку середню каструлю… і одну велику глибоку каструлю. Неглибоку підвісимо, а знизу встановимо магічний камінь.

Промовляючи це, Джін вписував магічну формулу в магічну пластину. Побачивши це, Біна

— Е? Якщо в мене очі не змінилися, то це ж формула блискавки? Але для каструль має бути вогняна система, хіба ні?

Джін лукаво усміхнувся й сказав:

— Саме в цьому і є фішка цього пристрою. Глянь уважно: блискавка буде крихітною, але перемикатиметься з надзвичайно малими проміжками.

— Не може бути… а воно ж працює.

Разом із Біною Джін зібрав пристрій і далі звернувся до неї:

— Дай, будь ласка, ту кукурудзу, а ще трохи олії й солі.

Він поклав у підвішену каструлю рослинну олію, сіль і кукурудзу, і

— Якщо все вийде, буде вам розвага.

Пробурмотівши це, він запустив пристрій.

Трохи згодом потягнуло смачним запахом, і раптом з тріском «пан!» кукурудза луснула. Біна здригнулася й відсахнулася.

— Що це таке?

— Є! Успіх!

Щойно кукурудза почала лускати, вона лускала одна за одною. Лущена кукурудза сипалася у велику каструлю внизу. Коли у верхній каструлі кукурудза скінчилася, Джін зупинив пристрій.

— Ну, спробуймо.

Лущена кукурудза, що набралася у велику каструлю. Джін узяв жменю і підніс до рота.

— Ммм, смачно.

Біна, дивлячись на це, теж узяла лущеної кукурудзи і спробувала. Потім вона сказала:

— Ой. Смачно.

Далі вона їла, не відриваючись. Не минуло й хвилини, як лущена кукурудза в каструлі зникла.

— Ух, як смачно було. Не можу зупинитися.

— Правда ж? Це попкорн. Думаю, якщо продавати його з лотка, добре заробимо.

— Ах, так! Почну вже завтра!

— Холодильну шафу теж треба пошукати покупця. Якщо про попкорн заговорять, може, й на неї знайдеться.

— Так. Принаймні на життя заробити вдасться, це радує. Джіне, дякую!

— Та що ти. Ой, ось що: кукурудза має бути з твердою шкіркою, інакше не вийде добре луснути, тож дивись уважно.

— Справді? Добре. Я думала, що якщо брати дорогу кукурудзу, то буде ще смачніше.

Тож Джін і Біна вирішили піти купити кукурудзу, харчову олію, сіль та інше.

Усе було дешеве, тож Біна змогла дещо купити, а Джін ще й отримав мішечок кукурудзи в подарунок і повернувся з ним додому.

Попкорн роблять із кукурудзи, що лускається, тобто з кукурудзи з твердою шкіркою. А Джін зробив мікрохвильову піч.

Насправді в мікрохвильовій печі попкорн готується легко. На сковороді ж часто лишаються нелущені зерна, і це складніше.

Дякую, що читаєте.