29. Руда дівчина

Джін і Рейко вийшли з переносних воріт у печері. Коли вони вийшли назовні, навколо, як і казала Рейко, був глибокий ліс.

— Хм-м, тут має бути трохи південніше від острова Хорай? Ні, мабуть, це через зсув довготи.

— Тату, що це означає?

— А. Я визначив це за положенням сонця.

Джін і Рейко покинули острів Хорай близько третьої години дня. Тут, судячи з усього, ще до полудня. Різниця висоти сонця цілком природна.

— Отже, острів Хорай і це місце відрізняються за довготою трохи менше ніж на сорок п'ять градусів. Якщо знати відстань, можна дізнатися й розмір цього світу.

— ?

Завдяки здатності вимірювати, властивій майстрові магічної інженерії, Джін обчислив напрямок і кути, але Рейко, схоже, не зрозуміла.

Схоже, цих знань Рейко при перенесенні не отримала, але часу мало, тож Джін пообіцяв пояснити пізніше і рушив до лісу.

— Гаразд, а звідкись чути заклик про допомогу?

— Ні, такого голосу я не чую.

— …

Джін розгубився, бо йому відповіли так прямо, без жодних натяків.

— Е-е, добре, неважливо. Так, куди йти до Блюленда?

— Ось сюди.

Рейко пішла попереду, показуючи дорогу. Нижня трава була коротка, йти було легко.

— Тут немає хижаків?

Ідучи, Джін запитав:

— Так. Наскільки я перевірила, є лише дрібні травоїдні тварини. Чудовиськ теж не видно.

— Ото й добре, тоді спокійніше.

— Так. Хоча, тату, я готова віддати це тіло, аби вас захистити.

Нинішня Рейко легко впоралася б із цілим королівством, тож майже нічого не може стати для неї загрозою.

Після півгодини ходу ліс закінчився, і вони вийшли на луг. Попереду виднілися мури.

— Ось Блюленд.

— Бачу, місто-фортеця.

Блюленд, місто-фортеця, обнесене кам'яними мурами.

Ще через двадцять хвилин ходьби мури Блюленда підійшли ближче. Біля стін теж стояли кіоски, і там було людно.

— Чи потрібно щось, щоб зайти до міста?

— Вибачте, минулого разу я не заходила всередину, тому не знаю.

— Гаразд. Поки що оглянемо кіоски і зберемо відомості. Так можна зрозуміти рівень інструментів і валюту.

— Так.

Вони пішли разом і почали оглядати кіоски.

Багато чого з'ясувалося.

По-перше, мова. Та сама, якою Джін розмовляв у селі Кайна.

По-друге, валюта. І тут це толь.

Далі: ця країна називається Егерейське королівство і, як і Клайнське королівство, до якого належить село Кайна, є однією з малих держав.

А Блюленд, як кажуть, є економічним центром Егерейського королівства.

Так, збираючи відомості й оглядаючи далі, вони дійшли до однієї крамниці.

— О, Магікристал? Ні, радше Магістоун.

Була крамниця, де продавали магічні камені різних кольорів.

— Великих тут, схоже, немає… Ого, одна тисяча толів?!

Це приблизно десять тисяч єн.

— За таке маленьке — і тисяча толів.

— Гей, парубче, берете чи ні?

Це сказав мені торговець із розкладного лотка, але

— Ні, шкода, та в мене зараз немає грошей.

і Джін кинувся втікати.

— Отже, такий магістоун коштує тисячу толів… тоді скільки ж буде варти ось цей Магікристал?

Червоний магікристал, який Джін приніс, щоб перетворити на гроші. За приблизними цінами, магістоун і магікристал відрізняються у ціні в десять-двадцять разів.

— Так просто не продаси…

Він не хотів привертати до себе зайвої уваги.

— Рейко, магістоуни були в Інституті?

— Їх призначили до утилізації, бо застосування їм не знайшлося, тож якщо піти на місце утилізації, мабуть, там їх і знайдемо.

— Ех, якщо продавати їх без плану, ринок, мабуть, розладнається.

У сучасній Землі ходили чутки, чи то правда, чи ні, про діамантовий синдикат. Джін був майстром магічної інженерії, а бійки були не його справою.

— Продамо наступного разу.

Сьогодні він відмовився від думки здобути гроші й вирішив лише оглянути крамниці.

— Крамниць із магічними пристроями тут не видно.

Досі таких лотків він не бачив. Коли він хотів пошукати далі, Рейко сказала:

— Тату, ви ж єдиний у світі майстер магічної інженерії, навіщо вам якісь зразки?

— Дякую. Але ж не знаєш, де трапиться цікава ідея. Хоч я й майстер магічної інженерії, не хочу ставати зарозумілим, хочу залишатися скромним.

— Якщо так каже тато…

Рейко була віддана Джіну безмежно.

Серед рядів лотків, на самому краю, він знайшов крамницю з магічними пристроями.

— Та вона якась жалюгідна.

Побачивши товар, Джін пробурмотів. Це було чесне враження, але

— Що?!

Він пробурмотів тихо, та, схоже, його почули, і продавчиня, мабуть, дівчина з крамниці, розлютилася.

— Ти хочеш принизити наш товар?

Дівчина, що підвелася і втупилася в Джіна, років п'ятнадцяти-шістнадцяти. Трохи нижча за Джіна, з хвилястим, мов полум'я, червоним волоссям і червоними очима. Риси обличчя різкі, але дев'ять із десяти сказали б, що вона гарна.

— Скажи щось!

Джін, злякавшись, що його зашепотіння почули, подумав, як виправдатися.

Перш ніж він розтулив рота, відповіла Рейко.

— Він лише висловив чесну думку. Що поганого в тому, що сказано правду?

І тим самим підлила олії у вогонь.

— Ще й як погано! Покупців же стане менше!

— Судячи з усього, нічого не продано. Адже їх і без того не було, тож менше вже не стане, мабуть?

— Що ти сказала?!

— Не варто ховати голову від реальності й перекладати відповідальність на інших.

— Ну й наговорила ж ти!!

— Ні, я не хотіла цього казати, але мушу вам пояснити, тож змушена…

— Ах ти ж!..

Руда дівчина десь витягла палицю й із розмаху обрушила її на Рейко.

У 2-му розділі, коли з'явилася героїня, деякі читачі зауважили, що вона надто жорстока, тож я виправив опис, де вона кидається з кулаками. Виправлення переходить на наступний розділ.

Південь багатий на сільськогосподарську продукцію, але бідний на корисні копалини, тому товари там, як правило, дорожчі.

А також поява героїні другої частини.

Дякую, що читаєте.

Нижче — термінове виправлення та вибачення.

На світовій карті (фрагмент), доданій до довідкових матеріалів, стало зрозуміло, як розташовані острів Хорай і Блюленд: широта приблизно однакова, довгота відрізняється трохи менше ніж на 10 градусів, до того ж вказано відстань. Це суперечить тексту цього розділу.

Вибачте за незручність, але довідкові матеріали мають пріоритет, тож після публікації я внесу значніші виправлення. Сподіваюся, подальший сюжет від цього не зміниться, тож прошу пробачити.

19 травня 2013 року, 9:00. Автор кланяється.

(старе)

— Гм, тут, мабуть, південніше за острів Хорай?

— Тату, а звідки ви знаєте?

— Ага. Сонце стоїть дуже високо, тож, гадаю, широта тут низька.

— ?

Схоже, ці знання Рейко не передалися, але часу мало, тож Джін сказав, що пояснить пізніше, і рушив до лісу.

(нове)

— Гм, тут, мабуть, трохи південніше за острів Хорай? Ні, мабуть, через зсув довготи.

— Тату, що це означає?

— Ага. Я судив за положенням сонця.

Джін та його супутники вирушили з Хораю приблизно о першій годині дня. Судячи з усього, тут ще до полудня. Різна висота сонця — цілком природно.

— Отже, острів Хорай і це місце розходяться за довготою трохи менш ніж на 10 градусів. Якщо відома відстань, можна знати й розміри цього світу.

— ?

Завдяки здатності до вимірювань, притаманній майстру магічної інженерії, Джін обрахував кут, але Рейко, схоже, не зрозуміла.

Схоже, ці знання не передалися Рейко, але часу мало, тож Джін пообіцяв пояснити пізніше і рушив до лісу.

3 квітня 2020 року. Виправлення.

(старе)

— ?

(нове)

Джін та його супутники вирушили з Хораю приблизно о третій годині дня. Судячи з усього, тут ще до полудня. Різна висота сонця — цілком природно.

— Отже, острів Хорай і це місце розходяться за довготою трохи менш ніж на 45 градусів. Якщо відома відстань, можна знати й розміри цього світу.

— ?

Завдяки здатності до вимірювань, притаманній майстру магічної інженерії, Джін визначив напрямок і кут, але Рейко, схоже, не зрозуміла.

Цифри в книзі узгоджено, і я додав опис того, як Джін також може приблизно визначити напрямок.