24. Покоївка
Наступної ночі знову телепортувалися до Інституту. Джін роззирнувся кімнатою,
— Цей величезний Інститут, а одна Рейко — це неефективно.
Коли Джін так сказав, Рейко відповіла.
— За життя мами ґолемів-покоївок було багато, але після того, як вона померла, вони стали непотрібні, тож я їх зупинила.
— А, тобто їх можна просто перезапустити?
— Так. Бажаєте перевірити?
Сказавши це, Рейко повела Джіна до однієї з кімнат підвалу.
— Ось тут.
— Ого…
Там лежали близько двадцяти жіночих ґолемів. Але більшість із них були пошкоджені: у когось уже прогнили або відламалися руки чи ноги.
— Та вони досить пошкоджені.
На відміну від автоматонів, ґолеми псуються швидко, якщо не працюють і не пропускають через своє тіло магічну силу.
— Тут краще створити нових, так швидше.
— Так, вибачте, я недостатньо стежила за ними.
— Нічого страшного. Візьму як зразок. Винеси ось того одного, що не пошкоджений?
— Так, будь ласка, довірте це мені.
Рейко зазвичай сильніша за дорослого чоловіка в п'ять разів. Тож вона легко підняла ґолема і понесла до майстерні.
— Дякую, допомогла. Я чомусь, скільки б не тренувався, м'язів так і не набираю.
Коли Джін ненароком це промовив, Рейко озвалася.
— Тату, ви самі не усвідомлюєте?
Рейко перепитала із здивованим виразом обличчя.
— Га?
— Ваше тіло здебільшого доповнене магічною речовиною, тож воно зазвичай залишається таким, яким є.
— Тобто як би я не тренувався, м'язів не буде?
— Так.
— Ось же ж лихо…
Справді, якщо зіставити зі знаннями, все стає зрозумілим. Тіло Джіна по суті є ніби згустком магічної речовини.
— А чому ж тоді я відчуваю спрагу і голод?
— Функції тіла лишилися незмінними, тож воно потребує води й поживних речовин, як і звичайне.
— А, ось як… Стривай, а як щодо магії для підсилення тіла?
Серед інженерної магії є й такі, що підсилюють тіло. Бо під час створення великих речей іноді потрібна сила.
— Для вас, тату, вона майже не має сенсу.
— Схоже на те.
Справді, у селі Кайна він пробував використати магію підсилення тіла, але майже не відчув ефекту, бо його тіло — не тіло в прямому сенсі. Тож Джін вирішив, що йому такі заклинання просто не підвладні.
— Замість того, щоб підсилювати тіло магією ззовні, набагато ефективніше активізувати магічну силу всередині.
Такий підхід для Джіна, який ще не звик до магії, важко було збагнути.
— Розумію, активація внутрішньої магії. Але такого заклинання ж не існувало?
— Ні. Але мама створила чимало нових заклинань інженерної магії, тож і у вас, тату, має вийти.
— Ну, добре. Спробую потихеньку. Спершу цей ґолем.
Щоб впоратися зі справами по черзі, Джін повернув увагу до ґолема.
— Матеріал… невже латунь?
— Так. Мама казала, що для роботи він якраз підійде.
Глянувши на ґолема, якого іржа зробила чорним і подекуди вкрила зеленуватою патиною, Джін вирішив, не вдаючись до Аналізу.
— Ну, латунь. А от я б радив мельхіор.
— Мельхіор? Що це таке?
На слова Джіна Рейко поставила запитання. Воно закономірне, адже під час перенесення знань Джіна в Рейко не все вдалося передати.
— Мельхіор — це сплав міді з нікелем. Він стійкіший до корозії за латунь і м'якший, тож, думаю, рухи будуть природнішими.
Монети в 50 і 100 єн виготовлено з мельхіору. (Нова монета в 500 єн — з нікелевої латуні.)
— Нікель? А що це таке?
Цього Рейко теж не знає. Отже, не знав і її попередник. А можливо, це знання було в тій частині пам'яті Рейко, яка загубилася.
— Оце так! Нещодавно ж у коморі було ціла купа цього!
Сказавши це, Джін повів Рейко до підвального складу.
— Ось, тут і є.
Там, на купі, лежали срібно-сірі металеві зливки.
— Це нікель, так? Якщо не помиляюся, це метал, що лишився після відокремлення миш'яку.
— Миш'як?.. Страшнувато.
Миш'як відклали вбік, а сусідню купу нікелю попросили віднести. Звісно, разом із міддю.
— Мідь сімдесят п'ять, нікель двадцять п'ять. Змішаю.
Заклинанням Злиття Джін створив сплав. Червоний колір міді перетворився на сріблясто-білий.
— Це й є мельхіор? І справді, біла мідь.
Латунь складається з міді шістдесят або сімдесят частин і цинку сорок або тридцять. Саме тому червона мідь стає жовтою. Нікель же робить сплав білуватим уже при десяти відсотках.
— Із цього й зробимо ґолемів.
Головна різниця між ґолемом і автоматоном — у будові. Автомати, хоч і не такі складні, як людина, мають скелет і шкіру, тоді як ґолеми здебільшого складаються з матеріалу та ядра.
Але попередній майстер магічної інженерії, Адріана Барбора Цецці, не робила настільки простих ґолемів.
— Для очей вона ще використовувала Магікристали, так?
— Так, мама змінювала колір і отримувала від цього задоволення.
Колір Магікристала змінюється залежно від магічного атрибута, який він несе. Коли Джін колись переробляв Рейко, він ще не надавав цьому значення.
— Гаразд, тоді, може, червоний, синій, зелений, жовтий чи фіолетовий?
— Думаю, підійде. Одразу піду по них.
Червоний відповідає сильному вогню, синій — воді. Зелений — вітру, жовтий — землі, а фіолетовий — блискавці.
Джін, узявши за взірець початкового ґолема, виготовив тіла для п'ятьох із мельхіору. Всередині вони порожнисті, з ребрами жорсткості для міцності. Оскільки з обличчями та дизайном Джін справлявся кепсько, вони повністю схожі на початкового ґолема. Відрізнятимуться вони очима й одягом.
— Тату, вибачте, що змусила чекати. Підходящого за розміром матеріалу для очей довго не могла знайти.
— Якраз і в мене тіла готові.
Очі вставляють у п'ятьох мельхіорових ґолемів. Звісно, спершу на тілах вигравірували магічні формули.
— Гаразд, тепер ядра.
Ґолем рухається за магічною формулою, вигравіруваною на ядрі, і за магічною силою, що також міститься в ядрі. Але майстер магічної інженерії Адріана Барбора Цецці вбудовувала ще й етер-конвертер та мана-драйвер і розробила ґолема, що працює майже вічно (обидва ці пристрої є і в Ґона, і в Ґена, і в ґолема-коня).
Ядро — молочно-білий Магікристал усіх атрибутів. Веселкові кристали, які пішли на Рейко, — це вищі кристали всіх атрибутів, а молочні — їхня знижена версія. Втім, навіть один такий кристал вартий стільки, що можна побудувати особняк.
Джін також вносив дрібні покращення. Адже за три години на добу не встигнути закінчити за одну ніч, тож удень вони працювали й розважалися в селі Кайна, а ввечері близько трьох годин працювали над виробом в Інституті. Так за кілька днів вони створили ґолемів-покоївок.
На п'ятий день, ввечері.
— Ось і готово.
Коли Рейко так сказала, Джін
— Ні, ще не готово.
— Га?
— Все ж таки, коли вони без одягу, мені, дивлячись на них, не по собі.
Коли Джін це сказав, Рейко насупила брови,
— Тату, невже ви втратили до мене інтерес?
Чи то вплив Ганни, але Джін мимоволі відчував, що в Рейко дедалі більше почуттів.
— Чому це так виходить?.. Просто справа в зовнішньому вигляді.
— Ось як, я заспокоїлася.
Сказавши це, Рейко побігла по матерію для одягу, а Джін, дивлячись їй услід, тихо проказав:
— Тільки не стань яндере…
Проста білизна, чорна сукня, білий фартух-плаття. А ще білий чепчик (головний убір), що й був символом покоївки. Джін спершу зробив один комплект, а Рейко почала шити такі самі, тож одягу для п'яти покоївок було готово швидко.
— Ф-ух, нарешті готово.
— Ви добре попрацювали, тату.
— Добре, тоді — «Запуск».
П'ять ґолемів-покоївок підвелися.
— Приємно познайомитися, господарю.
Усі п'ятеро разом вклонилися.
— Добре, тоді ваші імена… Нехай буде так: Рубі, Аква, Топаз, Перід, Амез.
Так він назвав кожну відповідно до кольору її очей. Для Джіна це, мабуть, навіть прийнятно.
— Рейко, я піду додому спати, а ти залишся тут ще трохи і поясни їм роботу та розподіли обов'язки.
— Так, тату.
— Сподіваємося на вашу ласку, панночко.
Ці ґолеми беззастережно підкоряються магії Джіна, а Рейко, що випромінює таку саму магічну хвилю, вважають вищою істотою.
Так чи інакше, тепер у Інституті трохи поменшало нестачі рук, і облаштування приміщень пішло вперед.
Як я писав у Пролозі 3, знання, які Джін переніс, здебільшого стосуються мови.
Зайве, але додам: руду зі сполуки миш'яку й нікелю називають червоним миш'яковим нікелем, вона має блідий мідно-червоний відтінок. Казали, що з неї можна отримати мідь, та мідь не вдавалося виділити, тому її звали міддю диявола.
Синій колір я взяв не від сапфіра, а від аквамарину, бо так ближче до води. До того ж рубін і сапфір — один і той самий мінерал.
Дякую, що читаєте.
10.05.2013, 22:30 — виправлення помилки
(помилково) У випадку нікелю навіть близько 10 відсотків…
(правильно) У випадку нікелю навіть близько 10 відсотків…
17.06.2013, 13:50 — виправлення помилки
(помилково) Топаз Амез
(правильно) Топаз Амез
20.11.2013, 15:49 — виправлення написання
(старе) Все ж таки, коли вони без одягу, мені, дивлячись на них, не по собі. Та й магічну зовнішню оболонку хотілося б надягнути, щоб хоча б зовні вони скидалися на людей.
(нове) Все ж таки, коли вони без одягу, мені, дивлячись на них, не по собі.
Для ґолемів-покоївок буде єдине правило: шкіри в них немає.
22.12.2013, 17:32 — виправлення помилки
（помилково）Червона мідь стає жовтою латунню (стає латунню), але
（правильно）Червона мідь стає жовтою латунню, але
09.05.2016 — виправлення
（було）Тобто, й попередник цього не знав.
（стало）Тобто, й попередник цього не знав. А може, ці знання були у втраченій ділянці пам'яті Рейко.
（було）— Невідомий метал, що залишився після відділення миш'яку.
（стало）— Метал, що залишився після відділення миш'яку.
Оскільки Адріана з частини «Пригоди Адріани», яка виготовляла нержавіючу сталь і видобувала нікель з морської води, точно не могла цього не знати, я узгодив текст.
19.06.2019 — виправлення
（помилково）— Так. Для роботи якраз добре, так казала й мама.
（правильно）— Так. Для роботи якраз добре, так казала й мама.
31.08.2019 — виправлення
（було）Ці ґолеми, що безумовно підкоряються магії Джіна, сприймають Рейко, яка відчуває ту саму хвилю магії, як вищу істоту.
（стало）Ці ґолеми, що безумовно підкоряються магічній силі Джіна, сприймають Рейко, яка відчуває ту саму магічну хвилю, як вищу істоту.