3. Гаряче джерело
— Братику, сюди, сюди!
— Ганно, почекай мене…
Сьогодні Джін разом із Ганною ходив у гори, але не на прогулянку, а по цілющі трави.
— Уф, уф… Ганно, ти така бадьора…
— Ага!
Що й казати, місцева дитина. Її витривалість зовсім інша, ніж у Джіна. Щоправда, Джін ще й має тягар: кошик за плечима.
До того ж, під час переходу його обпечене й понівечене тіло було відновлене, і тому м'язи та витривалість повернулися до початкового рівня, тобто до стану, в якому тренування ще не дають жодного ефекту. Та сам він цього не помічає.
— Уф, нарешті піднявся…
Невисока гора на північ від села. Перепад висот, мабуть, близько двохсот метрів. За годину підйому перед очима відкрився краєвид.
— Ось, це ж село!
Вдалині, куди вказувала Ганна, роздуваючи волосся на вітрі, маленьким видніло село Кайна.
— Ого, який чудовий краєвид!
— Правда ж!
Біля вершини тягнеться луг, і все село видно як на долоні. Озирнувшись на північ, бачиш ще вищі гори, їхні вершини вкриті снігом.
— Ах, ось чому тут так багато води, завдяки цьому снігу.
Схоже, земля тут загалом бідна на дощі, але на високих горах випадає сніг, тож підземних вод, мабуть, багато, подумав Джін.
А на заході…
— …Лиса гора, еге ж.
Один маленький пагорб, де не росте ні трави, ні дерева. Придивившись, помічаєш: схил подекуди жовтий, і звідкись здіймається щось схоже на пару.
— Може, це вулкан?
Поки він про це думав, Ганна,
— Братику, ось.
Вона повернулася, повна жмути цілющих трав.
— Оце і є ті цілющі трави?
— Ага. Їх розтирають і прикладають до ран. А оці сушать і роблять з них ліки.
Виходить, одні це мазь на рани, інші відвар. Джін теж почав шукати трави, беручи за зразок те, що принесла Ганна.
Вдвох вони швидко назбирали потрібну кількість. У таких справах жадібність найгірша: брати більше, ніж треба, категорично не можна.
— Тоді, може, поїмо?
— Добре!
Хліб і щось на кшталт яблук. Поділили все навпіл і з'їли.
— Смачно, правда ж?
— Ага, так. Все ж таки їсти в такому місці зовсім інакше.
Їдячи, Джін розглядав вулкан і його форму. Помітивши його погляд, Ганна,
— Братику, ти дивишся на Гору Смерті?
— Гора Смерті?
— Ага. Птахи, що підлітають до тієї гори, падають. І часом пахне дивно. Дядьки казали, що це «міазми».
— Міазми?
Вулканічний газ. Сірководень і сірчистий газ стають отрутою, якщо живі істоти їх вдихають. Тож не дивно, що їм дали таку назву.
— Ясно, не хвилюйся, не підійдемо. Тоді, може, додому?
— Ага.
Лікарські трави теж зібрано, обід з'їдено, тож вони неспішно спускаються з гори. Цей край, де не водиться небезпечних звірів, став важливим місцем збору для села.
— Монстрів тут, виходить, теж немає.
За словами Марси, під час Магічної війни на цьому континенті загинула більшість монстрів і магічних звірів. Ті, що вціліли, відступили далеко на північ.
— Я вдома, бабусю!
— Ласкаво просимо додому, Ганно. Джіне.
Марса вийшла їх зустріти.
— Ох, і спітніли ми.
— Там вода вже набрана. Витріться як слід.
— Добре!
Ганна швидко скинула з себе одяг і почала витиратися. Їй лише вісім років, тож при Джіні вона нітрохи не соромиться. Та й Джін не розгубився: у сирітському притулку він купав молодших дітей, тому його ніщо не бентежить. Хоча іноді здається, що для свого віку він надто дорослий.
— Все-таки хотілося б скупатися в купелі.
Після встановлення насоса воду набирати стало легше, але паливо коштовне. Нагріти стільки води, щоб можна було скупатися, було розкішшю.
— Ну звісно, гаряче джерело.
Закінчивши витиратися, Джін дивиться на гору. Ось там вулкан, а судячи з рельєфу, під землею мусить бути жила гарячої води.
— Тоді, мабуть, треба шукати магією.
Знання в нього є, але думати про магію як про звичайний інструмент він ще не звик.
— Хм, що ж там можна знайти в землі? Є ж заклинання земляної стихії, так?
Він ніби гортає подумки словник і шукає потрібне заклинання. Знаходить.
— Ось. Підземний пошук. Змінити ціль: гаряче джерело.
Спершу це заклинання шукає жили руди, але з невеликими змінами ним можна знайти й жили гарячої води. Звання майстра магічної інженерії він отримав не дарма.
— Є. Раз, два… Ось цю беремо.
Серед жил, що течуть під землею, він обирає ту, де води багато і яка тече недалеко від села. Далі треба вибрати місце.
— Братику, куди ти йдеш?
Ганна помітила, що Джін виходить надвір, і підбігла до нього.
— Я збираюся зробити гаряче джерело. Підеш зі мною?
— Так!
Ганна не дуже розуміє, що таке гаряче джерело, але їй явно радісно йти разом із Джіном.
— Хм, самовільно гаряче джерело робити теж не можна.
Тож Джін спершу пішов до будинку старости.
— Ой, це ж братик Джін!
— Братику Джіне, куди ти йдеш?
Після історії з насосом усе село дякувало Джіну, і він почувався тут уже як удома. Особливо його полюбили діти.
Джін, оточений юрбою дітей, постукав у двері будинку старости.
— Що таке? О, це ти, Джіне. Що трапилося?
На порозі з'явився чоловік середніх років, староста села Кайна Гібек.
— Так, у мене є одна справа.
— Що саме?
Джін пояснив, що хоче викопати гаряче джерело, збудувати там хатину та інше, що для цього потрібно.
— Гм, отже, ти хочеш викопати колодязь, з якого тече гаряча вода, і збудувати хатину? Я не маю нічого проти. Більше того, буду радий, якщо зробиш. Чогось потрібно?
Староста одразу зрозумів користь купелі, тож розмова вийшла коротка.
— Так, мені потрібна деревина, щоб звести невеличку хатину.
— Та без проблем. Можеш забрати з лісоскладу.
— Дякую.
Отримавши дозвіл, Джін одразу рушив до обраного місця. Це було трохи занижене місце посеред села.
— Ось. Тут точно.
Заклинанням Підземного пошуку він перевірив жилу гарячої води, а потім заклинанням землі спершу зробив ванну. Вона мала два басейни: гарячий і теплий. Щоб можна було витягнутися, ванну зробив трохи неглибокою, зате широкою.
— Ого! Оце так!
— Братик Джін такий крутий, правда ж?
Діти, що йшли за ним, не боялися, коли Джін користувався магією, а лише цікаво дивилися. Людей, які володіють магією, вони ще ніколи не бачили, тож упереджень у них зовсім не було.
— Ну все, ванна готова.
Далі був курінь. Хоча, по суті, це лише чотири стовпи й дах. Діти теж долучилися й допомагали носити колоди.
— Ух, ух!
— Ей, ви, не перечепіться!
— Та все добре!
— Тоді притримайте ось тут.
Діти теж трохи допомогли, і зрештою курінь було зведено. Навколо для відгородження тимчасово приставили дошки.
— Ну що ж, нарешті копаємо джерело. Копання. Далі — Зміцнення.
Він викопав шлях до жили й одразу зміцнив стінки, щоб вони слугували трубою. Незабаром гаряча вода почала бити вгору.
— Гм, температура чудова, навіть надто. Ай-ай-ай!
Він поспішно зробив заглиблення, щоб гаряча вода збиралася там, і дав їй відстоятися. Тим часом прокопав шлях до водоносного шару, щоб можна було змішувати воду з гарячого джерела й холодну.
Жолобами він пустив гарячу воду й холодну у ванну у відповідних пропорціях, і
— Ось і готове гаряче джерело!
— Ура!
— Братику, а тут можна плавати?
Дітям, які ще не зовсім розуміли, що до чого,
— Ні, не так. Тут заходять, щоб помитися й відпочити від утоми. Тож ось що: ви, що допомагали, отримуєте право першими скупатися в цьому селі.
— Ура.
— Ура!
Діти тут же роздяглися до нитки й кинулися до ванни. І хлопчики, і дівчатка — разом. Ну, вони ж діти, подумав Джін і якось дивно заспокоївся.
— Перед тим як зайти, облийтеся водою.
Таке застереження Джін вже зробив, і сам почав роздягатися.
— Ура-а, як добре!
— Ой, ну годі, не так вже й бешкетуйте.
Діти в захваті від першого в житті гарячого джерела: плавають, бігають у ванні й радісно галасують.
— Братику Джіне,
Ганна підійшла до Джіна.
— Бабуся теж, напевно, дуже зрадіє.
— Так, було б добре.
Гаряче джерело, створене Джіном, село зустріло з радістю, тож вирішили додати ще ванн.
Вода була гідрокарбонатна, від неї шкіра ставала гладенькою, тож жінки теж полюбили цю ванну, а навіси з простих стали міцнішими.
Чоловічу та жіночу частини розділили, з'явилася роздягальня, і тепер це справді нагадувало гаряче джерело.
Джін любить дітей. І не в поганому розумінні.
Дякую, що читаєте.
27.10.2013, 16:30 — виправлення описок
(помилково) Вода почала закипати й підійматися вгору.
(правильно) Вода почала бити вгору.
Бо йдеться про те, що б'є струменем, тож правильним було слово «бити».
13.10.2014, 16:36 — виправлення помилки в написанні
(помилково) Ганна швидко скинула з себе те, що на ній «приходило».
(правильно) Ганна швидко скинула з себе те, що було на ній.
21.01.2020 — виправлення
(помилково) — Гей, ви там, не падайте−
(правильно) — Гей, ви там, не падайте—