Маг води

45. Звіт Абеля

— Ну все, ми йдемо в підземелля. Рьо й Амон, і вам удачі на курсі!

Сказавши це, Нільс і Ет пішли в підземелля.

Сніданок усі з'їли разом в їдальні, що при гільдії.

Смак, звісно, трохи поступається таверні Золота хвиля, але він цілком смачний, а до того ще й дешевий, що приємно.

До того ж можна брати добавку скільки завгодно.

І в Золотій хвилі, і в їдальні гільдії сніданок можна брати добавкою, і для Рьо це справді втіха.

Це нагадує сніданковий шведський стіл у бізнес-готелях на Землі.

Сніданок — дуже важлива річ.

Рьо й Амон добре поїли і піднялися на третій поверх головної будівлі гільдії, до лекційної зали.

Лекційна зала влаштована як університетська: що далі від кафедри, то вищі ряди.

До дзвону дев'ятої лишалося хвилин п'ять, але всередині було лише близько десяти людей.

Вони сіли в другому ряду від переду.

（Менше, ніж очікувалося）

Але за ці останні п'ять хвилин зайшло майже двадцять людей, і врешті на місцях сиділо близько тридцяти слухачів.

Так почався п'ятиденний «Курс для новачків підземелля».

— Такого ж не може бути.

Поки Рьо разом із сусідом Амоном проходив курс для новачків, у їдальні при гільдії сиділи члени «Червоних мечів».

Спершу розмова йшла про план на завтра, але зайшла мова про повернення Абеля, а від нього перейшли до водної магії Рьо.

— Хоч як кажіть, що це неможливо… адже ж воно справді було.

Коли Абель пояснив магію Рьо, Рін, маг стихії вітру, одразу ж її заперечила.

— Так, заклинання «Крижана стіна» є в водній магії. Але воно таке тонке, що його можна розрізати навіть повітряним розрізом вітряної магії. Гаразд, це ще нічого, але щоб створити крижану стіну в повітрі і скинути її звідти… Це ж просто неможливо.

Рін, тримаючи в руці виделку, гаряче переконує.

— Слухай. Магія створюється тільки навколо мага. Це однаково для водної магії, вітряної чи магії вогню. Тому не можна створити магію або викликати магічне явище далеко від мага.

— Ну… так.

Абель не знаходить, що відповісти на натиск Рін.

— Та гаразд, Рін, заспокойся трохи. Принаймні Абелю так здалося.

Ріхя з кривою усмішкою заспокоює розпалену Рін.

— Ти ж і сама знаєш, Ріхе. Магія створюється тільки поруч із магом. Це азбука з азбук. А Абель ось…

— Так, і світла магія створюється тільки поруч з магом, і лікувати можна лише того, хто стоїть зовсім близько. Якби можна було зцілювати тих, хто далеко, це було б дуже зручно, але ж це неможливо.

Ріхя теж нахиляє голову і замислюється.

— Ось як… Ну, таке теж траплялося. Цей жовтий магічний камінь я тоді здобув з голема.

Так сказавши, Абель розповів про жовтий магічний камінь завбільшки з долоню, який він вилучив з кам'яного голема.

— І справді великий магічний камінь. Що з ним робитимеш?

— Рьо сказав, що я його звалив, тож можу розпоряджатися ним, як захочу, але…

Камінь вилучено з кам'яного голема, якого Абель повалив ударом ноги і знерухомив, тож переміг його справді Абель.

— Абель, ти, мабуть, почуваєшся перед Рьо винним. Але ж такий великий камінь неодмінно захоче королівська родина. Продати і поділити виручку навпіл не вийде, правда ж?

— Та в тому-то й річ…

Абель понуро опустив голову від зауваження Ріхі.

— Гм? Якщо віддати королівській родині, то ж гроші платять, так? Тоді половину можна просто віддати Рьо, хіба ні?

Рін встряє в розмову, ніби не розуміючи, у чому проблема.

— Гроші, звісно, платять, але доведеться звітувати, кому їх передали. І тоді треба буде назвати ім'я Рьо… Він, щоправда, записався до Гільдії авантюристів міста Рун, але громадянином Королівства Найтрей не є. Такий талант: короля ще можна не брати до уваги, а от решта точно спробує затягнути його до королівства.

— Навіть якщо те, що казав Абель, правда лише наполовину, затягнути все одно спробують. Але що в цьому поганого?

Рін закивала, наче погоджуючись, і поставила запитання.

— Правда лише наполовину… Тобто мені навіть не довіряєте?.. Ну добре, спробують затягнути. Але якщо Рьо не захоче… якщо такий талант піде з міста Рун і просто переїде за кордон…

— Ага, зрозуміло. Велика втрата для міста Рун, а отже й для Королівства Найтрей, яке править цим містом. А якщо він піде до якоїсь держави, гірше й не придумаєш.

— Ні, Імперія відпадає.

Про це Абель міг сказати напевно. Так він і подумав.

— Чому Імперія відпадає?

— Так-так, якщо вже проти Королівства, то Імперія найкраще підходить, хіба ні?

Ріхя й Рін разом поставили запитання.

— Офіційна назва імперії — Імперія Дебухі.

Ріхя й Рін закивали у відповідь на пояснення Абеля.

— Рьо казав, що назва «Дебухі» звучить кепсько, тож імперію він не любить. Отже, туди він не перейде.

— …Що?

Так, ні Ріхя, ні Рін його не зрозуміли.

Назва некрасива, тож він не перейде.

（Не розумію, але для Рьо це, мабуть, справа принципу～）

Так подумав Абель, хоча й не до кінця розумів.

— Поки тебе не було, Абелю, ми в підземелля не ходили, а взялися за кілька завдань на поверхні. Ну, тих, від яких не можна було відмовитися.

— Вибачте, що так вийшло, усі.

Абель, не встаючи, схилив голову.

— Добре, що ти повернувся. Винагороду ми поділили на чотири частини і поклали на кожен рахунок. Перевірте потім.

— Та я ж не був тут і ще й завдав вам клопоту. Могли б поділити на трьох.

— Що ти таке кажеш. Так не можна.

— Ага.

Рін теж кивнула.

Воррен, який весь час мовчки слухав, теж мовчки кивнув.

— Ага. До речі, в мене теж є дохід. Коли я повертався, то вбив кількох чудовиськ. З них не вдалося зняти ні магічні камені, ні матеріали, але магічний камінь вайверна я все ж забрав. Його я доручив гільдмайстеру продати. Щойно гроші надійдуть на рахунок, я всім віддам.

— …Що?

— …Вайверн?

— …

Троє не зрозуміли.

Й не дивно.

Щоб подолати таку істоту, треба зібрати понад двадцять авантюристів.

А тепер кажуть, що таку істоту вбили вдвох…

— Абелю, ти по дорозі допомагав у полюванні на вайверна?

Ріхя поставила очевидне запитання.

— Ні. Як я казав, ми повернулися через Гору демонів, а південна сторона гори — гніздо вайвернів. Тож ми були змушені відбиватися від них і йти далі. А вбити вайверна й не забрати магічний камінь — це ж надто марнотратно, тому камінь ми забрали.

— Тобто… ви з Рьо вдвох убили вайверна?

Уявивши цю картину, Ріхя й Рін зблідли.

— Ага. Рьо крижаним списом пробив йому крила, і коли той упав, я вдарив його в око Повним пробиттям.

— Пробив крила?.. Але ж вайверн весь укритий Вітряною захисною мембраною, а вона відбиває магію…

Рін, не приховуючи недовіри, понизила голос.

Вона ніби ставила запитання самій собі.

— Га? А, справді. Гм… Але ж він пробив, так?

Абель теж нахилив голову набік.

— Таке заклинання… навіть майстер Іларіон не зміг би.

Рін заперечно похитала головою.

— Так. Той, хто на таке здатний… хіба що Вогняний маг, про якого ходять чутки.

— Так, імперський… Вогняний маг.

Ріхя і Рін чули про нього лише з чуток.

Кажуть, одним ударом він спалив тисячу солдатів королівства.

Кажуть, одним ударом він розніс вайверна на шматки.

Кажуть, одним ударом він стер з лиця землі місто, де засіли повстанці.

Чесно кажучи, Ріхя і Рін вважають, що такі маги не можуть існувати. Але те, що він спалив тисячу солдатів королівства, — безперечний факт, а отже, він і справді небезпечний маг.

— Вогняний маг… Ото з ким точно не хотів би зустрітися на полі бою.

Абель, який мандрував разом із Рьо, щиро так і подумав.

Магів не можна робити ворогами.

Чесно кажучи, раніше він так не думав.

Рін, член їхньої групи, навіть серед магів королівства вважалася б високого рівня.

Але навіть якщо б він воював із нею, Абель був упевнений, що переможе її без особливих зусиль.

Навіть Іларіон, один із найсильніших магів королівства, якого звуть «дідусем», завдав би йому клопоту, але зрештою, певно, Абель стояв би на ногах.

Але Рьо — це проблема.

По-перше, він може створювати магію без промовляння заклинання.

Для чогось він іноді промовляв заклинання перед тим, як створити магію, але Абель помітив, що промовляння було недбалим.

(Напевно, через крутість або якусь дуже несерйозну причину.)

Міркування Абеля влучні.

Але все ж Рьо створює магію без промовляння, і швидкість створення просто неймовірна.

Якщо він створить ту Крижану стіну, Абель, чесно кажучи, не знає, чи зможе зруйнувати її своїм Повним пробиттям.

До того ж він може атакувати крижаним списом, стоячи по той бік крижаної стіни.

Це ж нечесно.

Тож на цьому етапі він не може придумати, як його перемогти.

До того ж Рьо, щойно прибувши до цього міста, сказав:

— Можу й ближній бій.

(Ні, це не жарт. Навіть лише з боку «мага» я не бачу способу перемогти, а він ще й ближній бій опановує… Так, Рьо як така істота взагалі поза межами норми.)

А ще є другий маг поза межами норми, про якого кажуть, що він перебуває в імперії.

Вогняний маг.

Так… Магів таки не можна робити ворогами.