Творець магії — Як створювати магію в іншому світі

38. Аква 1

Ми з Марі прийшли до озера біля нашого дому.

Знайомий краєвид.

Саме тут усе й почалося.

Останнім часом я майже не приходив сюди.

— Якось аж ностальгічно. Хоча минуло всього років зо два.

Он як. Лише два роки.

Здається, ніби це було дуже давно.

Ці два роки були надзвичайно насиченими.

Ми помітили світло магічної сили, яке випускає еттентраут, і так дізналися про магію.

І ось зараз.

Я вже вмію користуватися кількома видами магії.

Наче диво.

Часом я навіть думаю: чи це справді реальність?

Але я, той, хто вміє користуватися магією, безперечно існую.

Чарівник.

Я став тим, ким завжди мріяв стати.

Але шлях ще триває.

Ми підійшли до берега і нахилилися, щоб подивитися на поверхню води.

— Ну? Навіщо ми сьогодні прийшли?

— Ага. Хочу дещо спробувати й дещо з’ясувати.

— Спершу ще раз перевірю.

Я пильно вдивляюся у воду.

Дна не видно, але я намагаюся свідомо розглянути найглибші глибини.

Звісно, нічого не видно.

Але дещо таки видно.

У воді щось блиснуло.

Світло ледь помітне, але воно точно є.

Навіть поза періодом нересту еттентраут завжди випромінює слабке світло магічної сили.

Так само, як і в людей, що мають магічну силу.

Раніше я цього не бачив, але тепер добре вмію поводитися з магічною силою.

Тренуючись у магії, я навчився бачити магічну силу в інших.

Не все, але якщо в когось є магічна сила — я це бачу.

Тож я бачу еттентраута, навіть коли той не світиться.

І справді, форель у цьому озері мала магічну силу.

Еттентраути в лісовому озері біля Істрії магічної сили не мали.

Отже, лише форель цього озера володіє магічною силою.

Звісно, можливо, що форель у інших озерах і річках теж має магічну силу.

Але, безперечно, магічна сила є не в усіх форелей.

Це озеро особливе.

І воно поруч із домом, де я народився.

Чи це просто випадковість?

Наче хтось усе підлаштував.

…Ні, одкровення це, доля чи призначення — скільки не думай, не дізнаєшся.

А як думати марно, то й нема чого думати.

— Ледь світиться?

— Так. Схоже, форель у цьому озері справді особлива.

— …Хоча особлива форель чи саме озеро — не знаю.

— Але ж інші істоти не мають магічної сили?

— То, мабуть, особлива саме форель?

— Може, так, а може, й ні.

— Серед людей теж є ті, хто має хист до магічної сили, і ті, хто не має.

— Навіть якщо є якась особлива причина, через яку з’являється магічна сила, без хисту, може, нічого не вийде.

— Що це означає?

— Я не знаю. Саме тому я сюди прийшов — щоб дослідити.

— Ну й заодно хотів дещо спробувати.

— Знову щось про магію, авжеж?

Марі, здається, все бачить наскрізь.

Влучно.

Якщо я кажу, що хочу щось спробувати, то це майже завжди стосується магії.

Я зняв чоботи і зайшов у воду.

Занурився по коліна і повернув праву долоню вниз.

Потім випустив магічну силу у воду.

Кругла магічна сила, світячись, полетіла до поверхні.

Торкнувшись води, вона без жодного опору занурилася в озеро.

Під водою вона ще світилася, а тоді поступово згасла й зникла.

На вигляд — нічого дивного.

Просто здається, що «куля світла» перейшла з повітря у воду.

Відштовхування не було — вона просто пройшла крізь воду.

Я вже пробував це раніше.

Тоді я подумав, що від дотику до води нічого не буде.

Тому спершу й випробовував вогняну магію, пов’язану з явищами, а потім громову.

Але чи справді не було жодних змін?

Ось у чому я засумнівався.

Все почалося з того, що я помітив, як магічна сила впливає на атмосферу.

Магічна сила, що торкнулася повітря, зазнає його впливу: підсилює, імітує й підтримує властивості цієї речовини.

Торкнеться вогню — сама стає вогнем; торкнеться блискавки — пропускає струм, хоч і з опором повітря.

Тож якщо магічна сила, що торкнулася повітря, потрапить у воду, було б логічно, якби вона «спливала чи наштовхувалася на опір».

Але цього не сталося.

Що ж це означає?

Я спробував зануритися по плечі й випустити магічну силу під водою.

Я наказав магічному світлу піднятися прямо на поверхню.

З води в повітря.

Реакція магічної сили, що перемістилася, була такою ж, як і раніше.

Тобто без жодного опору, без нічого дивного вона рівно піднялася вгору, не сповільнюючись, і поступово згасла.

Магічна сила, створена під водою, поводилася так само, коли піднімалася в повітря.

Якщо випустити магічну силу в атмосфері, вона набуває властивостей повітря.

Якщо ж випустити її під водою, хоча вона не стикається з атмосферою, реакція була абсолютно такою ж, як і в повітрі.

— Ти щось зрозумів?

— Хмм... поки що не дуже.

Магічна сила, що містить повітря.

Магічна сила, що поводиться так само і під водою.

Тож, може, властивості повітря в магічній силі — не через те, що вона торкнулася повітря?

Чи, можливо, магічна сила від природи має такі властивості?

Навіть без контакту з атмосферою вона має властивості, схожі на повітря?

Ні, це зарано стверджувати.

Якщо подивитися на реакції вогняної і громової магії, здається логічним припустити, що вони реагують на опір повітря і постачання кисню.

Якщо вважати, що магічна сила з самого початку має ці властивості, не торкаючись повітря, це менш правдоподібно, ніж те, що вона набуває їх через контакт.

Адже магія вогню й грому проявляється саме від дотику до них.

Я думав, що якщо випустити магічну силу під водою, вона проявить якусь реакцію, пов’язану з водою.

Хоча стривай.

Коли я випускав магічну силу з атмосфери у воду, реакції не було.

І навпаки — теж не було реакції.

А що, як це тому, що, на відміну від вогню й блискавки, тут просто немає великої зміни?

У магії синтезу можна злити магічну силу з магічною силою, а тоді вже створити магію.

Однакові атрибути можна злити.

Повітря й вода.

У повітрі є волога.

…То вони однакового чи близького атрибута?

Тому, можливо, коли магічна сила переходить з атмосфери у воду, суттєвих змін не відбувається.

Хоча реакції бувають різні.

Якщо до повітря додати воду, змін не буде.

Коли температура підвищується, випаровування відбирає тепло, а коли знижується — вода замерзає.

Але це вже не реакції самого повітря.

Отже, «відсутність реакції — це нормально»?

Я вже торкався магічною силою каміння, дерева й інших речовин.

Але з непрозорими речовинами реакцію магічної сили видно лише на поверхні.

І там нічого не відбувалося.

Окрім води, справді не було реакції.

В будь-якому разі, потрібен інший підхід.

Спершу торкнуся магічною силою води під водою.

Потім дам їй команду «підняти воду» й змушу піднятися.

Що більше команд, то більше витрачається магічної сили, тож потужної магії так не створиш.

Але зараз головне — перевірити, чи реагує вода на магічну силу.

Головне — чи зрушить вода, якої торкнулася магічна сила.

Саме це й треба з’ясувати.

Отже, як же поведеться магічна сила?

……Оце так.

Магічна сила піднялася, «збиваючи бризки», і зникла.

— Га? Е? Вода щойно ворухнулася?

— Ага, ворухнулася. Я наказав магічній силі підняти воду.

— Що? То вода теж реагує?!

— Так, здається, так.

— Ц-це ж чудово! Після вогню й блискавки ти зможеш користуватися ще й водяною магією, так?!

— Н-ну, виходить, що так. Хе-хе.

Ой, я аж розплився в усмішці.

Але ще зарано радіти.

Як і сказала сестра, вода безперечно відреагувала на кулю магічної сили.

Але це був не стільки підйом води, скільки бризки з поверхні.

Таке не назвеш справжньою магією.

Добре, тепер спробую підняти воду злитою магічною силою.

Результат: цього разу води, як у кульці з водою, піднялося на кілька десятків сантиметрів і впало назад.

— П-піднялася! В-вода піднялася!

Марі чомусь розхвилювалася більше за мене.

Вона вхопила мене за плечі й почала трясти.

— Т-так, п-під-нялася, се-стро, пе-ре-стань тряс-ти.

— Ой, вибач, я трохи занадто зраділа.

Вгамовуючи розтрушений вестибулярний апарат, я глибоко вдихнув.

— Що з тобою, сестро? Зазвичай ти так не радієш.

— Га? Раніше ж були то вогонь, то блискавка — це трохи страшно.

— А вода — якась казкова, гарна ж, правда? От, мабуть, тому.

Якщо подумати, можливо, вона права.

Хоча я це розумію лише приблизно й не певен, що аж так.

Дівчата — загадка.

Але бачити сестру такою щасливою — приємно.

Що ж, повернуся до перевірки водяної магії.