Творець магії — Як створювати магію в іншому світі

31. Болт і Громовий вогонь

Минув приблизно місяць.

Мені виповнилося вісім років.

Я тренуюся керувати магічною силою у своїй кімнаті.

Випускаю магічну силу одночасно з правої та лівої руки.

— Фух… начебто виходить.

Магічна сила з правої руки — завбільшки з футбольний м’яч, її тут 60.

З лівої — завбільшки з бейсбольний м’яч, тут від 20 до 30, приблизно як у сестри при викиді.

Магічну силу вдалося випустити майже одночасно.

— Хе-хе, тепер я зможу далі досліджувати магію синтезу. Хі-хі, хе-хе.

Від радості кутики губ самі поповзли вгору.

Ой, ні-ні, так не годиться.

Ще зарано святкувати.

Ще треба багато чого перевірити.

Ну що ж, вийду на вулицю і проведу експеримент.

Та раптом помітив, що на вулиці шумно.

Тупіт копит. Хтось приїхав?

Я вийшов із кімнати і пішов у вітальню.

З дверей увійшов Ґраст.

Останнім часом ми часто бачимося й добре потоваришували.

Ґраст розмовляв із татом; коли ми зустрілися поглядами, я вклонився, а він підняв руку.

— Добрий день, пане Ґрасте. Сьогодні ж наче не день плавки?

— Привіт, Сіоне. Ні, сьогодні я не з цим прийшов.

Ґраст усміхнувся і підняв сумку, що тримав у руках.

Він дістав звідти щось і простягнув мені.

— Ось, обіцяне. Тримай.

Є! Нарешті!

Те, що я замовляв!

Я взяв річ.

Вона виявилася легшою, ніж я думав, — це була рукавиця.

Хоча ні, радше бойова рукавиця.

Гладка шкіра, а на тильній стороні руки, суглобах, кінчиках пальців і долоні вмонтовані металеві пластини.

Виглядало дуже міцним.

— Як ти й казав, я зшив слюду, що добре ізолює, з міцною вогнетривкою шкірою.

— Вставив громове залізо, а з’єднання зробив із міді й срібла, щоб краще проводили й розряд ішов легше.

— Метал на тильному боці — дуже чиста сталь, про всяк випадок і захистить.

— А на кінчиках пальців — добре кресало. Запалює навіть від тертя, міцне й прослужить кілька років.

— Обладунок, що водночас зброя, і… перший «магічний пристрій».

Ґраст пояснював із самовдоволеним виглядом.

Його можна зрозуміти.

Такий виріб заслуговує на впевненість.

Позаду Ґраста тато мав вигляд людини, що змирилася.

Про те, що я замовив цей магічний пристрій, я вже розповів татові й мамі.

Нібито на всякий випадок і для майбутніх дослідів.

До того ж я попросив його як плату за свою роботу, тож нікому не завдаю клопоту.

Бездоганно.

Хіба що є недолік — коли я підросту, доведеться робити нові рукавиці.

Я назвав цю рукавицю «Громовий вогонь».

Я надів «Громовий вогонь» і поворушив рукою.

Рухатися в ній виявилося зручніше, ніж я думав, і вона добре сіла на руку.

Це чудова робота.

Є й оздоби — відчувається і прискіпливість, і висока майстерність.

— Оце так… Я й не думав, що вийде так класно.

— Ха! Приємно, що хвалиш, але краще оцінюй, коли спробуєш у дії.

— Ага. Тоді ходімо у двір.

— Ага. Я й сам хотів глянути на цю твою громову магію. Цікаво.

Магію синтезу я ще не показував ні татові, ні мамі.

А одночасний викид магічної сили я довів до ладу лише сьогодні — навіть сестра ще не бачила.

Тренування викиду з лівої руки забрало понад місяць, і я весь цей час аж свербів від нетерплячки.

За цей час я багато думав, як саме використовувати магію.

Сьогодні нарешті можна провести експеримент.

Аж кортить. Ох, так розійшовся, що зараз підстрибом піду.

— …Погано. Сіон перейшов у свій «режим хе-хе».

— Ой-ой, аж страшно, що ж буде.

— Т-та все буде добре! Мабуть!

Я чую тривожні голоси родини, але не звертаю на них уваги.

Я вийшов на середину двору, а всі стали біля входу в дім.

Я простягнув руку в бік входу.

Почну з простого.

Я зібрав магічну силу в правій руці.

Потім притиснув середній палець до великого й потер.

Іншими словами, клацнув пальцями.

З дзвінким «кляц» сипнули іскри й запалили магічну силу.

Синє полум’я «виникло просто на долоні».

Ця рукавиця стійка до вогню і електрики.

Якщо тримати довго, можуть бути проблеми, але короткочасно — все гаразд.

Тобто можна застосовувати магію до цілі зблизька — і навіть просто на своєму тілі.

Ззаду почувся захоплений вигук «Ого!».

Всі виглядали враженими.

Родина давно підтримує мої експерименти, а Ґрасту я розповів основи.

Створити Флер на відстані дотику до долоні — великий крок уперед.

Я кинув Флер, що горів на долоні, просто перед собою.

Це було, як завжди, тож особливих емоцій не викликало.

Але одразу ж я створив магічну силу лівою рукою і торкнувся нею віддаленого Флера.

Вибух.

З вибуховою хвилею прийшов удар, і все довкола огорнуло полум’я.

Вибух невеликий, але живій істоті може й частину тіла відірвати.

— Ох!? Щ-що це таке-е-е?!

Ґраст відреагував просто чудово.

Я не міг стримати усмішку.

— Що це було?.. Не схоже на Флер.

— Це, розумієш, магічна сила…

Схоже, сестра пояснювала все татові.

І їй за це трохи перепало.

Ну, з такою силою не дивно, що він подумав про небезпеку.

Потім я теж вибачусь.

Далі я створив Флер і в правій, і в лівій руці.

Випустив Флер із правої руки й трохи віддалік торкнувся його Флером із лівої.

Результат... без змін.

Схоже, коли магічна сила вже стала Флером, два Флери не підсилюють одне одного.

Вони зберігали форму, коливалися і зникли.

— А це що означає?

Його сумнів був цілком зрозумілим.

Адже нічого не змінилося.

— …Не знаю.

— Мабуть, він перевіряв, що буде, якщо накласти одну магію на іншу.

— І, схоже, нічого.

— Он воно що. Ну ти й тямущий.

— Хе, мені до Сіона далеко, але й я про магію дещо дізнавався.

— М-м! Я теж знаю!

Тато й сестра чомусь узялися змагатися.

Сестра допомагає мені давно, але тато, здається, до такого більш здібний.

Сестра не дуже любить думати і вчитися.

Як би там не було, накладати однакову магію одна на одну марно.

Далі.

Я сплів магічну силу правою і лівою руками.

Накладаю магічну силу одну на одну «ще до того, як застосувати магію».

І вони чудово злилися.

Ясно. Поки магічна сила лишається собою — тобто, в цьому разі, з повітрям, — злиття можливе.

Отже, магічна сила з повітрям зливається.

Не перериваючи викиду, я клацнув пальцями й підпалив її.

Вилетів вогонь, удвічі більший за звичайний Флер.

Він зупинився за кілька метрів і яскраво горів.

Через приблизно десять секунд він згас.

Зрозуміло.

Схоже, що більше магічної сили, то сильніша магія й то довше вона діє.

Звичайний Флер слабкий і від дотику майже не шкодить, а Флер магії синтезу пече, як вогонь у каміні.

Якщо доторкнутися і не загасити вогонь одразу, можна отримати серйозні опіки.

Думаю, це досить ефективна магія.

— Отже, це був Флер, у якому магічні сили накладені одна на одну.

— Ти злив їх, поки вони ще були магічною силою?

— Напевно так. Як і слід було очікувати від Сіона. Він випробовує різні варіанти і аналізує результати.

— Погляньте на цей серйозний профіль. На цей задумливий вигляд. Хоч і мій син, а який мужній!

— Як на мене, він просто розплився в усмішці. Аж моторошно трохи.

— Тато спочатку теж казав те саме, що й дядько Ґраст…

Сестра холоднокровно підколювала тата з Ґрастом.

Але я не міг стримати свого захоплення.

Результати перевершили мої очікування, і я був на межі ейфорії.

Я не міг не хихотіти від радості.

Коли нарешті отримуєш те, чого довго хотів, — хоч дитина, хоч дорослий — радієш, стрибаєш і всім усміхаєшся.

Це те саме.

Напевно, саме так.

— Хм, то ти бачиш тільки це? У такому шляхетному профілі?

— …Ото вже засліплений батько.

Облишмо розмову Ґраста й тата.

Я продовжую експерименти.

Щодо вогняної магії, я також випробував її у вигляді Газового Флера, тобто з підвищеною концентрацією магічної сили.

Результат був схожий: Газові Флери не змінювалися при поєднанні, якщо один з них був просто магічною силою — виникав невеликий вибух, а якщо обидва були магічною силою — з'являвся потужний Газовий Флер.

Це нагадує пальник.

Можливо, ним навіть можна пропалити дірку в залізі.

Добре, з Флером на цьому можна закінчити.

Переходимо до головного.

Я попросив створити для мене Громовий вогонь саме для громової магії.

Вогняна магія — це скоріше додаток.

Досі, навіть якщо торкнутися струмом випущеної магічної сили, спрямувати його на ціль було страшенно морочно.

Якщо випустити магічну силу й торкнутися нею громового каменю, струм піде від каменю до тебе.

Тож щоб пустити струм на супротивника, доводилося витягти магічну силу аж до нього, торкнутися її середини громовим каменем і пустити струм водночас і до себе, і до супротивника — дурниця якась.

Звісно, можна розташувати магічну силу так, щоб вона з’єднувала громовий камінь і ціль.

Але для цього треба спочатку сплести магічну силу і потім перемістити її так, щоб вона торкалася обох сторін.

Це дуже незручно і мало корисно.

Але з Громовим вогнем ця проблема вирішується.

Результат має бути помітним одразу.

Я створив магічну силу в обох руках.

У такому стані я розставив руки.

Крутнувшись у поясі, я викинув руки вперед і звів зап’ястя.

Повернув зап’ястя, розкрив долоні і направив їх до цілі.

Словом, поза, як у того самого прийому з однієї відомої манґи.

У такій позі з долонь «Громового вогню» б’є розряд.

Це пластини громового заліза відгукнулися одна на одну й дали розряд.

Розряд торкається витягнутої магічної сили — і по ній миттю біжить струм.

Попереду, миттєво прокладеним шляхом із магічної сили, електрика рвонула вперед.

Разом із червоним спалахом чути гуркіт.

Невелика блискавка промчала горизонтально.

Пролетівши метрів десять, червона блискавка згасла.

У мене тремтіли руки, і я глибоко видихнув.

Ось воно!

Саме це!

Я мріяв про це!

— Вийшло! Вийшлоооо! Нарешті вийшлоооо!

— Громова магія… ні, «Болт» готовий!

Я тремтів від радості і кричав.

Нарешті це сталося.

Довго я отримував лише половинчасті результати, мучився й думав, як бути.

І ось сьогодні мої зусилля і праця дали плоди.

Перший магічний пристрій «Громовий вогонь» і громова магія «Болт» завершені.

І відкриття магії синтезу, і результати експериментів.

Все вдалося.

Дослідження магії, що йшли повільно, раптом зробили великий крок уперед.

— Н-неймовірно. Ось вона яка, громова магія. Результат перевершив усі сподівання.

— Це найкраще, що я бачила... Сіоне, Сіоне?

Марі, що стояла віддалік, підійшла й гукнула мене.

Я не реагував, і вона торкнулася мого плеча.

— Сіоне!? Ти... плачеш!?

— У-у-у, сестро, вийшло, у мене вийшло…

Я розплакався.

Я був щасливий.

Адже я так довго мріяв про магію, переживав і страждав, і ось це здійснилося.

Мене весь час переконували, що такого в реальності не буває, — а воно стало реальністю.

Я був радий і коли створив Флер.

А тепер я відразу дізнався стільки нового й стільки всього навчився.

Радість за радістю — от мене й прорвало.

Дехто може подумати, що це безглуздо.

Але ж уміти користуватися магією — таке зазвичай неможливо.

Таке просто не могло статися у реальному світі.

Але я зміг здійснити це власними силами.

І це приносило мені неймовірну радість.

— Ох, Сіоне, ну й плакса ж ти.

Сестра лагідно мене обійняла. Я без опору прийняв її обійми.

Магія і сім’я — все це я отримав у цьому світі.

Мені навіть здається, що я народився в тому світі, щоб прийти сюди і вирости, мріючи про магію.

Життя в цьому світі було наповнене щастям.