Творець магії — Як створювати магію в іншому світі

201. Циркуляційна магічна сила

— Циркулювати повітря.

Я, промовляючи «заклинання», випускаю ротову магічну силу й виводжу письмена фей.

У цьому випадку я не використовую магічне чуття, але обсяг магічної сили тримаю на мінімумі.

Для письмен фей важлива саме «мала кількість магічної сили».

Нова спроба починається звідси.

Отже, подивимося, що вийде.

Я накладав потік магічної сили, що циркулює повітря, прямо на письмена фей.

І водночас, промовляючи те саме заклинання, створив ротову магічну силу відповідного кольору.

Тоді циркуляційну магічну силу… пояснювати щоразу надто нудно, тож назвемо її «циркуляційною магічною силою».

Циркуляційна магічна сила й письмена фей почали втягувати в себе ротову магічну силу.

Якщо ротова магічна сила змішається з самою магічною силою, вона стане атрибутом, а якщо магічна сила ввійде в письмена фей, то стане значенням цих письмен.

Тобто.

— З’єдналося…!

Циркуляційна магічна сила й письмена фей накладаються одне на одне.

І найважливіше.

Зараз я «не керую магічною силою».

Циркуляційна магічна сила рухається сама, віддаляючись від моєї руки й накладаючись на письмена фей.

Автоматично.

Мурашки по шкірі.

Невже таке можливе.

Ідея справді спрацювала.

— У, уехе.

Кутики губ мимоволі піднялися.

Тут і в режим «уехехе» впадеш.

Поки я майже віддавався піднесенню, раптом циркуляційна магічна сила зникла.

Одночасно зникло й сяйво письмен фей.

Це, мабуть, означає, що магічна сила скінчилася.

Можливо, тому, що ротової магічної сили було замало.

Знову, використовуючи циркуляційну магічну силу, я випускаю ротову магічну силу.

Цього разу обсяг магічної сили значно більший.

Знову з’єдную циркуляційну магічну силу з письменами фей.

І за мить сяйво циркуляційної магічної сили та письмен фей знову зникло.

Тривало це… десять секунд.

Ну, я й очікував.

Ще під час дослідження письмен фей я думав, що коли пишеш письмена фей, важлива «мала кількість ротової магічної сили, яку випускаєш одночасно».

Звичайно, я подумав, що те саме стосується й читання письмен.

Під час того експерименту я, мабуть, не пробував збільшувати кількість ротової магічної сили під час читання.

Схоже, для письмен фей пасує прислів’я: «Надто багато — однаково що замало».

— …Ні, не те! Так не годиться.

Навіть якщо керування магічною силою стало автоматичним, десять секунд — це марно.

Хотілося б, щоб це працювало автоматично довше, хоча б кілька десятків хвилин… а якщо вдасться, то й годину.

Спершу спробував пропустити більше магічної сили через письмена фей.

Спробував змінити письмена, але значної різниці, здається, немає.

— Навіть якщо змінити самі письмена, ефект не змінюється… Мабуть, це не те саме, що магія з заклинаннями.

Я, схиливши голову, пильно дивився на письмена фей.

З заклинаннями, залежно від значення слів, ефект магії може подвоюватися або зменшуватися вдвічі.

Але якщо в значенні немає великої різниці, то ефект письмен фей, здається, не змінюється сильно.

Тоді що ще можна зробити.

— Гм?

Несподівано відчувши присутність, я підняв голову.

Я побачив момент, коли Рапунцен відвернула обличчя.

Здавалося, вона щойно дивилася сюди…?

І відстань трохи зменшилася?

Ні, може, мені здалося?

Або, може, вона мене остерігається?

Так, вона — ворог.

Я теж занурився в дослідження магії і забув, але ми з нею колись убивали одне одного.

Ну, оскільки є договір господаря і слуги, навряд чи вона мене заріже уві сні.

Але й невідомо, наскільки це правда.

Рапунцен надзвичайно добре грає, тож можливо, мене обманюють.

У будь-якому разі, пильності не послаблю.

І дослідження магії теж тривають.

Повернімося до розмови.

Зміню підхід до письмен фей.

Простий і, здається, ефективний спосіб.

Це — «збільшити кількість письмен фей».

Так, це воно!

На відміну від заклинань, немає обмеження часу на викид магічної сили.

Тобто немає обмеження і на кількість письмен.

Я поставив поруч десять фраз «циркулювати повітря».

Ймовірно, немає проблеми в тому, щоб поставити однакові фрази поруч.

Хоча з заклинаннями ефект зменшується.

Знову спробував з'єднати циркуляційну магічну силу з письменами фей так само, але передумав і спочатку випустив ротову магічну силу.

Коли кількість письмен зростає, зростає й кількість ротової магічної сили.

Тому на це заряджання пішло близько десяти секунд.

Ні, заряджання — не те слово.

І не електрика ж.

Надалі називатимемо це «заряджання магією».

Колір поступово блідне від початкової частини письмен фей.

Я розширив і з'єднав магічну силу так, щоб циркуляційна магічна сила покрила всі письмена фей.

І ось.

Після того як циркуляційна магічна сила попрацювала деякий час, спершу згасло світіння письмен фей, а трохи згодом припинилася й циркуляційна магічна сила.

Воно рухалося. Ну, рух я вже бачив не раз.

Важливе — те, що сталося потім.

Час, протягом якого циркуляційна магічна сила продовжувала діяти автоматично, виявився…

— Три хвилини!?

Коли я збільшив кількість фрагментів у десять разів, час зріс у вісімнадцять разів.

Тобто це означає, що тривалість зростає не лінійно, а експоненціально?

— …Це… чи не означає, що ефективність магічної сили покращилася?

Якщо збільшити кількість знаків, ефективність магічної сили зросте, і на керування нею піде менше магічної сили?

Ні, це, звісно, неможливо.

Адже якщо розглядати самі письмена фей окремо, то час зникнення магічної сили в кожному з них однаковий.

Тобто письмена фей самі по собі лише «містять магічну силу», а не «витрачають її»?

Тоді причина в чомусь іншому?

— Інша причина… інша?

Знову раптом відчув чиюсь присутність.

Подивився туди — і зустрівся поглядом із Рапунцен. Просто, як є, прямо в очі.

— М-ва!?

Рапунцен явно здивовано відвела погляд.

Ні, це ж нереально.

Адже відстань між нами — лише близько метра.

Я пильно подивився на Рапунцен.

Можливо, їй цікаво?

Демону? Цікавитися магією — хіба це не дивно?

Адже магія… для них це чаклунство, але вони ж усе знали, чи не так?

Хоча справді, Ейнцвельф не знав, що вогняна магія з атмосферною магічною силою вибухає, тож я й думав, що магія й чаклунство — різні речі.

Рапунцен крадькома поглядала сюди… точніше, на письмена фей.

— Може, тобі цікаво?

— Га? Гааа!? Н-немає ніякого інтересу!

— Високородній демон Рапунцен не може цікавитися тим, що робить людина з роду Луґре!

— Так. Ну, гаразд.

Я втратив інтерес до Рапунцен і знову повернувся до письмен фей.

Якщо не заважатиме, то й турбуватися нема про що.

А от якби справді цікавилася магією, то це вже інша справа.

Вона демон, ворог і найгірша з усіх, але якщо любить магію, то, ну, трохи… мабуть, я б не заперечував.

Якщо ні — то й добре.

А тепер повернімося до теми.

Чому збільшення кількості письмен фей подовжило час роботи керування магічною силою?

Найімовірніше, «тому що ефективність зросла».

…Га? Ні, не те. Я ж щойно відкинув цю думку.

Але висновок лише один: ефективність зросла.

Інакше множник і час дії неодмінно були б пропорційні.

Тобто ефективність справді зросла.

Але причина інша.

Діапазон циркуляційної магічної сили, що покриває письмена фей, розширився.

І, ймовірно, вся циркуляційна магічна сила, що випромінюється, заряджена магією.

Дійшовши до цього, я раптом згадав.

Спочатку згасло світло письмен фей, а циркуляційна магічна сила ще трохи працювала.

Так!

Магічна сила накопичується не в письменах фей, а в циркуляційній магічній силі.

Щоб магія діяла далі, треба постійно вливати магічну силу.

Однак, на відміну від батареї, магічна сила зазвичай не отримує сталого потоку енергії через рівні проміжки часу.

Якщо енергії трохи забагато, магічна сила теж може її накопичувати.

Тобто.

Навіть після того, як письмена фей втрачають магічну силу, циркуляційна магічна сила продовжує працювати.

— Ні, це якось неправильно?

— …Що ти кажеш?

Рапунцен, яка непомітно опинилася поруч, щось сказала, та я її проігнорував.

У магії та магічній силі є закони й обмеження.

Поки я керую циркуляційною магічною силою, збільшення обсягу магічної сили не подовжує час дії.

Магічна сила й магія саме такі.

Якби було інакше, то магія й магічна сила працювали б самі собою, без письмен фей.

Тобто заряджання магією циркуляційної магічної сили письменами фей нічим не відрізняється від мого звичайного керування магічною силою, якщо воно не тривале.

Але циркуляційна магічна сила, заряджена письменами фей, працювала ще кілька хвилин.

Чому так?

— Може… це властивість самих письмен фей?

— Письмена фей — це ці літери? Муах! Який неприємний запах!

Рапунцен поруч вередувала, та я її проігнорував.

Так. Письмена фей діють інакше, ніж звичайна магічна сила.

Інакше в них не було б властивості «вливати магічну силу в літери».

Це літери, які діють залежно від кількості магічної сили… навіть від її малої кількості.

Можливо, мої попередні уявлення про накопичення магічної сили тут не працюють.

Тобто письмена фей «коли пов’язані з магічною силою чи магією, постійно заряджають магією, але ця магічна сила відрізняється від звичайної й може довго витрачатися».

Пояснення довге. Довге, але інакше не скажеш.

— Зачекай! Це ж, еге ж? Саме так!?

— Що… що саме так?

Це ж, мабуть.

«Те саме»?

Те, про що я мріяв, уявляв і навіть малював у зошиті.

Це означає, що «те саме» можна втілити!?

Для цього треба ще більше подовжити час роботи.

Тобто треба збільшити кількість символів.

До того ж та форма обов'язкова.

Ні, зачекай.

Зачекай, зачекай, зачекай, зачекай!

Ця ідея може спрацювати!?

Думай. Думай же!

Коли магічна сила випускається, неминуче виникає зайва магічна сила.

Це як витік струму в електриці.

Я відчув це, коли розробляв Громовий вогонь з Ґрастом.

Згадую, як я тоді це розв'язав.

Так, ізолятор.

Саме тому та форма!

— Уууууууу! Прийшло, прийшло, прийшло!

— Уууууууу!? Що прийшло!?

Тепер шум поруч уже не доходить до вух.

Я стер письмена фей на землі й написав нові.

У формі кола.

Від зовнішнього кола по одному рядку всередину, з'єднуючи символи по колу.

Розмір — близько двох метрів у діаметрі.

Чесно кажучи, продовжувати використовувати циркуляційну магічну силу під час писання було досить важко, але я впорався.

А потім.

Нарешті, я дописав близько двохсот фраз.

Зап'ястя болить, але я ігнорую й переходжу до наступного кроку.

Між зовнішнім і внутрішнім колом я «провів лінію каменем фей».

Завдяки цьому утворюється ідеальне коло.

Здавалося, ніби символи акуратно вишикувалися на хвилях.

Думаю, вже зрозуміло без слів.

Так, це саме те!

— Магічне коло!

— Магічне коло…?

Потім я провів циркуляційну магічну силу так, щоб вона плавно, рівно накладалася, починаючи з першого письмена фей.

Ніби спіраль від комарів.

Коли циркуляційна магічна сила і письмена фей… магічне коло з'єднується, колір змінюється.

Коли колір магічної сили зовнішнього викиду та ротової магічної сили змішується, колір теж змінюється.

Я це виявив, коли вимовляв заклинання — із промовлянням і без промовляння.

Колір усієї магічної сили змінився на зелений.

І повітря почало циркулювати.

До того ж потік магічної сили став набагато чистішим, ніж раніше.

Це механізм.

Систематичне використання магічної сили та магії.

Ефективне й наукове, а точніше — магічно-наукове.

— Запрацювало… вийшло. Це… механізм циркуляційної магічної сили за допомогою магічного кола!

Я міцно стискаю обидві руки.

І.

— уехехехехехехехе, уехе! уехехеехехехехехехе!

— Уваа! Що це таке, аж бридко!

Режим «уехехе» вже не зупинити.

Ще один прорив.

І він знову стався.

Після магічних пристроїв і письмен фей — тепер магічне коло!

Це можна використовувати!

Адже з ним воно працює автоматично, і навіть без носіїв магічної сили можна користуватися!

Це як побутова техніка в сучасній Японії!

— уехехе, круто ж… це, це щось неймовірне, уехехехехе

— Я-яка жахлива посмішка… страшно!

Обличчя Рапунцен, яка дивилася, як я регочу «уехеуехе», зблідло.

Мені це байдуже.

Таких випадків, коли від мене відсахувалися, було безліч.

Для мене важливо, що дослідження магії просунулося.

Ах, дослідження магії — це справді найкраще!