Творець магії — Як створювати магію в іншому світі
169. Отака вона, юність
Наше дослідження тривало.
Мова фей напрочуд глибока.
Чим більше досліджуєш, тим більше питань виникає одне за одним.
Справжнє болото.
Якщо в це болото потрапити, можна витратити все життя.
Мовознавець Карла щодня з хвилюванням вигукує: — Ну й сенс же в цьому!? Ага! — або — Ого, та мова фей справді найкраща, ой!!
Граф і я розуміємо це почуття, тож погоджуємося, а останнім часом здається, що й Вінона потроху в це болото занурюється.
Бо ж.
— Пане Сіоне, хіба ця мова фей не прекрасна?!
— Чудово! Просто найкраща! І сенс, і письмена такі гарні!
— Правда ж?! Хе-хе.
Радісно показує фейські письмена, які сама написала.
Ця милість — наче онук, що показує: «Дивись, дивись!» — цикаду.
Ось так, мабуть, почувається дідусь, і я кинув на Вінону теплий погляд.
Так тривало дослідження, і сталося два нові відкриття.
По-перше.
Щоб читати фейські письмена, не обов’язково використовувати ротову магічну силу з магічним чуттям — вони реагували й без нього.
Тобто фейські письмена можна читати й за допомогою ротової магічної сили без магічного чуття, як у графа, і за допомогою ротової магічної сили заклинань, як у Вінони.
До речі, щодо кожної ротової магічної сили думати щоразу, чи є там магічне чуття, надто нудно, тож я дав їм назви.
Ротову магічну силу з магічним чуттям — «ротова магічна сила з магічним чуттям».
Ротову магічну силу без магічного чуття — «ротова магічна сила без магічного чуття».
А ротову магічну силу заклинань залишив просто «заклинання».
Коли чуєш «заклинання», одразу думаєш про слова для магії, але оскільки суть та сама, я вирішив не давати іншої назви, щоб не ускладнювати.
І друге відкриття.
Ось що: «Будь-які фейські письмена реагують на колір магічної сили».
Навіть слово з одним-єдиним значенням реагувало.
Звичайно, зараз це слова з малою кількістю значень, але насправді деякі можуть мати й кілька значень, тож не можна сказати напевно.
Однак те, що всі фейські письмена реагують на колір магічної сили, дуже мене зацікавило.
Хоча що з цього вийде — не знаю.
Фейські письмена справді цікаві.
До того ж я досі відкладав через зайнятість, але хотів би дослідити й магічну силу фей, і природні об’єкти, що її містять.
Якщо феї створюють магічну силу, її можна буде десь використати.
Зараз пріоритет — експерименти з мовою фей і заклинаннями, але коли з’явиться час, візьмуся й за дослідження магічної сили фей.
Щодня ми всі сумлінно виконували свої завдання.
Особливо старанна Вінона.
Вписувала в словник, питала мене, обговорювала значення слів із графом і Карлою.
Замість того щоб триматися осторонь, як раніше, вона активно долучилася до розшифрування мови фей.
Це приємно, але зараз виникла невеличка проблема.
— Ось як усе влаштовано…
Тихий шепіт Вінони долинув до моїх вух.
Зараз я саме посеред відповіді на запитання Вінони.
Вінона поклала словник на землю й пильно дивиться на нього.
Мелфі сидить на тому щоденнику, написаному письменами фей.
Граф і Карла трохи осторонь про щось розмовляли.
Серйозний профіль Вінони привабливий, але для мене це шкідливо для серця.
Мабуть, через те, що вона зосереджена.
Вінона, що сидить поруч, притискається до мене.
Через це її обличчя так близько. Наші тіла торкаються одне одного.
Але здається, вона сама цього не помічає.
Відстань набагато ближча, ніж можна було уявити раніше.
Якщо для Вінони я став настільки близькою людиною, то я щиро радий.
Але чесно кажучи, серце калатає, і я не можу зберегти спокій.
Почуття радості від її прихильності та ситуація, коли не можу зберігати спокій під час дослідження, змушують мене хвилюватися.
Після зізнання я вже кілька разів відчував такі почуття.
Не те щоб незручно, але якось неспокійно.
Косо глянув на обличчя Вінони.
Її гарне обличчя поруч здавалося не таким, як завжди.
Довгі вії чомусь особливо запам'яталися.
— Гей, Сіоне. Сіоне!
— Га!? Е? Що?
Викликаний Карлою, я мимоволі озирнувся навколо.
Га, що це я взагалі…?
Мелфі дивиться на мене знизу й нахиляє голову, граф чомусь дивиться якось надто лагідно, а Карла зітхає, наче їй усе набридло.
А Вінона почервоніла й опустила голову.
— Фліртуйте потім.
Карла кинула це, наче втомлено.
Я нарешті збагнув ситуацію.
Схоже, я несвідомо витріщався на Вінону.
Аааааааааааааааааа!!!
Що я роблю, яяяяяяя!!!
Від сорому обличчя палає.
Погляд ніяк не фокусується, і в голові промайнула думка якось себе виправдати.
Але не зміг нічого сказати, лише метушився.
— …Вибачте.
Урешті, я зміг лише вибачитися.