Творець магії — Як створювати магію в іншому світі

165. Магія поєднання

Після завершення денних досліджень, роботи та пошуків ми повернулися до графського маєтку.

Ми — я, сестра, граф і Вінона, які зупинилися в графському маєтку, — зібралися в широкому саду.

Вечерю ми вже закінчили.

Сонце сіло, і на небо опустилася завіса темряви.

У саду стоїть Громовий ліхтар, тож джерела світла цілком достатньо.

Час завершення дня.

Але водночас це час дивного піднесення.

Я, підхопивши це хвилювання, вигукнув ще більше збуджено.

— Нарешті, час дослідження магії заклинань, якого всі чекали!! Ура!!!

Коли пролунали оплески, мій настрій злетів угору.

Подивившись на обличчя всіх, було очевидно, що вони чекають.

Оскільки вдень багато справ, ми вирішили проводити дослідження заклинань і магії ввечері.

До речі, Домініка та пані Карли немає.

Бо я не збираюся розповідати про магію нікому, крім тих, кому довіряю.

Домінік не погана людина, але він лицар Медіфу.

Королева Мільхія Рістії наказала не розголошувати про магію.

Те, що я розповів графу Ґолтбі та Віноні, — доказ довіри.

Та й знайомі ми давно.

До того ж ми разом досліджуємо магічну силу та фей, тож не розповісти було неможливо.

Тож сьогодні дослідження відбудуться лише в нашому колі: я, сестра, Вінона та граф Ґолтба.

— Спочатку розповім про заклинання детальніше, ніж раніше.

— Здається, саме значення слів впливає на магічну силу, так?

— Так. Але щодо цього потрібне ще трохи пояснення.

Відколи я вигадав заклинання, минуло небагато часу, але я багато чого випробував наодинці.

Хоча дослідив далеко не все.

— Тож спочатку давайте промовимо заклинання, подібне до попереднього, і спробуємо використати магію.

— Спочатку спробуємо ротову магічну силу, тобто магію з промовлянням, яка використовує лише заклинання.

Я простягнув праву руку вперед.

— Вогню.

Після простого заклинання з рота вирвалася червона ротова магічна сила.

Коли вона торкнулася правої руки, я креснув кресалом Громового вогню.

Спалахнув блакитний вогонь і швидко згас.

— Тепер магія через збирання магії та зовнішній викид. Тобто магія без промовляння.

У тій самій позі я зібрав магічну силу в правій руці, випустив її й креснув кресалом.

Іскра торкнулася магічної сили, і виникла значно більша Флер.

Блакитне полум'я заввишки близько метра спалахнуло.

— Н-невже… таке велике полум'я може виникнути…

— Н-неймовірно. Раніше показане було значно меншим.

Навіть так я значно стримую магічну силу.

Магічна сила, яку я можу випустити за раз, — 10 000.

Зараз я випускаю магічну силу приблизно в 100 одиниць.

Флер зникає приблизно за десять секунд.

— Далі я виконаю магію з промовлянням і без промовляння одночасно.

— Вогню»

Зберігаючи позу, я виконав збирання магії, потім зовнішній викид, а тоді промовив заклинання й випустив ротову магічну силу.

До блідого білуватого світла, що народилося в моїй долоні, наблизилася червона ротова магічна сила.

У той момент сталося щось дивне.

Червона й біла магічні сили змішалися й змінили колір.

Магічна сила, що стала блідо-червоною, також змінила свою присутність через магічне чуття.

Ця магічна сила стала того ж типу, що й магічна сила з червоним кольором.

Я потер кресало й випустив іскру.

Блідо-червона магічна сила підняла стовп вогню заввишки близько двох метрів.

— Ой!?

— Що-що!?

— …Це ж неймовірно.

Перед яскраво палаючим блакитним полум'ям вони показали три різні реакції.

Флер зник приблизно за десять секунд.

Вінона й граф роззявили рота, а сестра кинула на мене погляд, ніби питаючи, що це все означає.

Реакція, краща за очікування, підняла мені настрій.

— Зараз… ти не збільшив магічну силу, правда ж?

— Так. Це той самий обсяг магічної сили, що й у магії без промовляння, яку я показав раніше.

— Зазвичай зовнішня магічна сила не має кольору. Народжується лише білувате, бліде світло, так?

— Але внутрішня магічна сила, тобто ротова магічна сила, має колір. Я назвав це атрибутом.

— Зовнішня магічна сила без атрибута, але внутрішня має атрибут, і зовнішня набуває атрибута, торкаючись внутрішньої.

— А коли використовуєш магію того ж атрибута, сила подвоюється»

— Гм? Тобто, якщо зовнішня магічна сила 1000, внутрішня 100, то при змішуванні магічна сила стане 1100??

— Ой? Ні, не так. Бо подвоюється… е-е, гм»

Побачивши, як сестра рахує на пальцях, я гордо посміхнувся.

— Тобто, це означає, що магічна сила стане вдвічі більшою — 2200.

— Я й так це знала! Просто часу не вистачило!

Сестра фиркнула й сором'язливо відвела погляд.

Вона насупилася й виглядала незадоволеною.

Сестра не дуже добре вчиться, тож нічого дивного.

Хоч і росте, але слабкі сторони не змінилися.

Нещодавно сестра здавалася дорослішою, але бачачи її невдачу, я трохи зрадів.

— Щ-що? Ти ніби хочеш щось сказати?

— Ні, нічого такого.

— У будь-якому разі, з заклинанням магія стає ще сильнішою й ефективнішою.

— Очевидно, що з заклинанням витрачається менше магічної сили.

— Надалі я називатиму одночасне використання магії з промовлянням і без — «магією поєднання».

Бо магія синтезу вже є, щоб не плутати.

До того ж вираз «поєднання» пасує краще.

— Оце щойно пояснення стосувалося властивостей зовнішньої та внутрішньої магічної сили.

— Тут усе зрозуміло?

Усі кивнули.

Я задоволено кивнув у відповідь.

— Тоді про заклинання. У попередньому я використав лише прості слова.

— Але насправді заклинання, здається, набагато складніші й глибші. Дивіться.

Я вдихнув і голосно вигукнув.

— Вибухове полум’я!

З рота вийшла трохи більша червона магічна сила, ніж від попереднього «Полум’ю».

— А тепер… Сяюче яскраве вибухове полум’ю!

На відміну від «Вибухового полум’я», з’явилися помаранчева, біла й червона сили, і коли всі з’єдналися, вийшла трохи жовтувата червона магічна сила.

Обсяг магічної сили був значно більшим, ніж від «Вибухового полум’я».

— До речі, якщо використати Флер із магічною силою останнього заклинання, вийде значно сильніше синє полум’я, ніж від «Вибухового полум’я».

— Гм, тобто кількість, число та атрибут магічної сили залежать від довжини й значення заклинання?

— Саме так, графе.

— Тоді чим довше заклинання, тим більше магічної сили можна випустити?

— Загалом так, але магічна сила зникає за певний час, тож є обмеження.

— Потрібно вкладати волю й почуття, щоб випустити її як магічну силу, тож якщо говорити надто швидко, вона може не стати ротовою магічною силою.

— Крім того, колір і обсяг магічної сили змінюються залежно від значення слів, тож усе не так просто.

— «Полум’я» й «Вибухове полум’я» — друге звучить сильніше, і вогняний атрибут теж ніби зрозумілий, але «сяюче» чи «світло» дають помаранчеву й білу сили, тож, мабуть, для вогняного заклинання не дуже підходять.

— Т-тобто, щоб підвищити силу, треба промовляти заклинання, що відповідає атрибуту?

— Так, Віноно, саме так.

— Якщо промовляти заклинання бездумно, не думаючи про значення слів, сила не зросте, а навпаки, зменшиться вдвічі.

Перше заклинання, яке я промовив перед Віноною, я склав ще до переродження.

Я використав із ним Флер, але з’явився лише маленький спалах полум’я, який одразу зник.

— А ще, звісно, чим довше й доречніше заклинання, тим більший обсяг викиду магічної сили.

— Пам’ятайте, що магія поєднання подвоює силу та обсяг після поєднання, але витрата ротової магічної сили від цього не зменшується.

Раніше я казав: внутрішня магічна сила — 100, зовнішня — 1000, разом 1100, а після поєднання — 2200.

Це явище після поєднання, і те саме відбувається, навіть якщо ротова магічна сила до поєднання більша.

Тобто якщо внутрішня — 1000, а зовнішня — 1000, то після поєднання буде 2000, а потім подвоїться до 4000.

І це означає, що такий ефект буває лише за використання магії того самого атрибуту, а не те, що обсяг магічної сили справді подвоюється.

Трохи заплутано, але так воно і є, тож нічого не вдієш.

— Слів, що пасують до вогняного атрибуту, безліч.

— Можна обмежитися простими, як «полум’я», але якщо пошукати, можливо, знайдуться сильніші заклинання.

— До того ж, можливо, ефект змінюватиметься й від поєднання слів.

— Досить складно… але, здається, можна багато чого спробувати.

— Саме так! Заклинання, здається, мають безліч можливостей!

— І заклинання ж такі круті!? Від поєднання різних слів змінюється сила магії, у-хе-хе-хе… хіба це не найкраще!!

Заклинання! Заклинання! Я можу використовувати заклинання!!

Здавна я багато разів уявляв, як вимовляю заклинання і використовую магію.

І щоб це справдилося…

Ухехехехе, це ж найкраще!

— Хі-хі-хі, Сіоне, знову ти ухе-ухе кажеш.

— Ви виглядаєте таким щасливим, це чудово, я теж радію!

— Розхлябане обличчя вчителя Сіона… Це, мабуть, щось особливе!

— Кх, цей Ґолтба. Досі нічого не знає про магію!

— Не збагнути задум вчителя — яка ж це ганьба!

Ой, небезпечно, небезпечно, я ледве не поплив у захваті.

Я відчайдушно зібрався з думками і повернувся до всіх.

Усі чомусь посміхалися якось дивно-ніжно, що ж на них найшло?

— Е-е, отже, пояснення заклинань завершено!

— Головне — випробовувати різні слова і знайти приємне заклинання!

— Усі тут можуть випустити ротову магічну силу, тож просту магію на кшталт Флер чи Болт ви зможете використовувати.

— Я-я, і я зможу використовувати магію!!?

— І я теж зможу?!

Вінона і граф підступили ближче, і я відчув тиск.

Який напір! Трохи лячно.

— Д-д, думаю, зможете, тож заспокойтеся трохи, обоє.

— О-о, о-о, вибачте, пане Сіоне!

— О-о, як я міг так помилитися… Вибачте, учителю Сіоне!

— Н-н, нічого, я розумію ваші почуття.

— Е-е, отже, Вінона, давай спочатку потренуємося випускати ротову магічну силу за допомогою заклинань.

— Ти вже робиш це, але спробуймо робити природніше, ефективніше і випускати більше магічної сили.

— Т-так! Я постараюся!

— Гаразд. Тоді наступним буде граф Ґолтба.

— Граф поки що може використовувати і зовнішню, і внутрішню магічну силу, тож давай спробуємо магію з ротовою магічною силою, яка не витрачає багато.

— Бо якщо використовувати збирання магії, то, мабуть, швидко зомлієш.

— Зрозумів!

— Сестро, а ти що робитимеш? Спробуємо разом різні заклинання?

— Ну, я… спробую сама.

— Я вже зрозуміла з пояснень Сіона те, що хотіла знати.

— Так? Гаразд. Тоді ти вільна у своїх діях.

— Якщо щось буде, одразу запитуй. Я допоможу в усьому.

— Так. Зрозуміла. Дякую, Сіоне.

— Тоді старайтеся, усі троє.

Сестра помахала нам рукою і швидко повернулася до будинку.

Ну, відповідь була передбачуваною.

Сестра, мабуть, думає про все по-своєму.

— Ну що ж, почнемо кожен окремо!

— Так!

Почувши бадьорі відповіді Вінони та графа, я сильно кивнув.

Ну ж бо, випробуємо купу заклинань!!