Творець магії — Як створювати магію в іншому світі

166. Розшифрування 2

День ми присвячували розбору та розшифровці мови фей, пошуку монстрів і тренуванню магічної сили, а вночі — випробуванню заклинань і їхньому розбору.

Такі дні тривали деякий час.

— Не розуміюууу!!

Карла, ніби здаючись, розтяглася на землі.

На книзі, написаній давніми письменами, лежала Мелфі.

Поруч сиділи я та граф із папером і пером.

Мелфі здавалася трохи стурбованою, тож я погладив її по голові.

Вона всміхнулася, хоч і ніби від лоскоту.

— Ми потроху починаємо розуміти.

— Та все ж це мова фей. Здається, не все так просто.

Карла раптом сіла й незадоволено почухала потилицю.

— Звичайна мова зовсім не схожа, законів ніяк не второпати.

— Бувають випадки, коли літери й порядок однакові, а значення зовсім інше.

— Звісно, якщо змінити порядок слів, значення може змінитися.

— Але ж коли той самий текст має інший зміст, це ж ненормально?!

— Здається, це навіть не пов’язано з контекстом!

Це було й моє питання.

У письменах фей однакові літери часто мають різне значення.

Можливо, це різні літери, хоч і виглядають однаково, тож я придивлявся, але вони були цілком однакові.

Я перевіряв, чи не залежить усе від попереднього й наступного тексту, але й це не так.

Мова, де попередній і наступний текст сильно змінюють зміст, узагалі не може існувати.

Інакше зрозуміти значення буде неможливо.

— Бувають слова з кількома значеннями.

— Та зазвичай значення близькі, а якщо протилежні чи зовсім інші, то така мова не встоїть.

— Слів, що означають одне й те саме загалом або в певній категорії, є безліч.

Якщо «так» означає «ні», або «червоний синій білий жовтий», або «бігти йти зупинитися», то це вже не мова.

У письменах фей таких слів повно.

— Виходить, будова мови відрізняється від людської.

— Феї нею користуються, тож не варто думати по-людськи?

— Щоб говорити мовою фей, потрібна магічна сила.

— Якщо це правда, то звичайній людині й не второпати.

— Ааа, чому я досі не можу користуватися магічною силою?!

— Чи вона взагалі є, отакої?!

Справді, для мови фей потрібні магічне чуття й викид магічної сили.

Це не для кожного й потребує особливого підходу.

Магічна сила.

Магічне чуття.

Можливо, ці дві речі використовують і в письменах фей.

Така можливість цілком реальна.

Мова фей відрізняється від звичайної.

Потрібно відмовитися від звичайних уявлень.

Навіть аналіз самих письмен не дає сенсу.

Здавалося, що правильніше буде працювати з магічною силою, яка тісно пов'язана з феями.

— …Припустімо, що для розшифрування письмен фей потрібно використовувати магічну силу.

— У такому разі, як, на вашу думку, слід використовувати магічну силу?»

— Гм, мабуть, магічне чуття?

— Навіть дивлячись на самі письмена, магічної сили не видно»

— Так… але й магічне чуття не реагує.

— Я взагалі не відчуваю магічної сили.

— Можливо, там міститься така мала кількість магічної сили, що я не можу її сприйняти»

— Якщо навіть учитель Сіон не відчуває своїм магічним чуттям… то нікому не зрозуміти.

Я також запитав у Мелфі, але вона наполягала, що нічого не знає.

Здається, читати письмена фей не проблема, але майже всі питання про фей чи магічну силу відхиляються.

— Але ж, якщо після всіх цих досліджень ніяк не вдається вловити закономірність, то, мабуть, справді варто розшифровувати іншим способом.

— Я теж думаю, що ідея використовувати магічну силу не зовсім неправильна.

— Просто метод…

Мені раптом спало на думку.

Я взяв Мелфі, яка сиділа на книзі, посадив її собі на руку, а потім перемістив на плече.

Потім я спрямував магічну силу на книгу.

Світле сяйво огорнуло книгу.

А за кілька секунд зникло.

— …Зникло.

— …Справді зникло.

— …Не видно.

Граф, я та Карла зневірилися, кожен по-своєму.

Здається, навіть торкання самої магічної сили не має сенсу.

Потім я спробував торкнутися письмен.

— …Нічого не відчуваю.

— …Нічого не відчуваєте?

— …Що ти робиш?

Магічне чуття теж не реагує.

Тож я не можу визначити, чи є там магічна сила.

Потім я наблизив обличчя до книги.

Поруч з моїм обличчям сиділа Мелфі і здивовано дивилася.

Я пильно вдивлявся в письмена перед очима.

— …Нічого не видно.

— …Нічого не видно?

— …Це не що інше, як дивацтво.

Я подумав, що Мелфі, яка сидить на книзі й бачить письмена зблизька, може щось помітить, але марно.

Напевно, має бути якийсь прорив.

Думай. Сіоне Орнстайне.

Якщо магічна сила має до цього стосунок, то як розшифрувати мову?

Мова передає значення через літери, слова, порядок і правила.

Отже, потрібен спосіб помітити відмінності.

Відмінності… розпізнати щось… відмінності в магічній силі.

— …Колір магічної сили?

Це була миттєва здогадка.

Я квапливо зазирнув графові під руку.

Там були записані письмена фей і їхні значення.

— Графе! Чи є слова, значення яких відрізнялося?

— Е, так, наприклад, тут… є слова, що означають «гора», «небо» і «любов».

Я перевірив слова, які показав граф, і знайшов їх у книзі.

Гора, небо, любов. Тоді…

Я по черзі випустив зелену, синю й жовто-зелену магічні сили й спрямував їх на давні письмена.

Кольори магічної сили торкнулися літер.

Зелений зник.

Синій теж зник.

А жовто-зелений почав танути, просочуючись у давні письмена.

Самі літери засвітилися жовто-зеленим.

— О-о, це що таке!? Вони світяться!?

— Ж-жовто-зелений означає «любов».

— Тобто це слово означає любов!?

— Г-гей! Що це таке!? Поясни!

— Я щойно спрямував магічну силу кольорів із відповідними значеннями на літери!

— І жовто-зелений, що означає любов, відреагував на літеру, і вона засвітилася!

— Тобто письмена фей реагують на колір магічної сили й набувають того значення!

— На колір магічної сили!? О, так… от як!

— Самих слів і порядку замало, щоб надати слову значення.

— Тож колір магічної сили уточнює значення самої літери.

— Ось що таке письмена фей!?

— Ого! Яка ж це чудова знахідка!

— З кольором магічної сили письмена фей можна розшифрувати!

— Тепер зрозуміло, чому те саме слово в тому самому контексті й порядку може мати зовсім інше значення!

Карла й граф виглядали схвильованими.

І я хвилювався.

Ніхто й не подумав би, що їх розрізняють за кольором магічної сили.

— Г-гей, зачекай. Але ж це якось дивно?

— Ота фея ж не користувалася кольорами магічної сили, чи не так?

— То як тоді вдається читати письмена!?

— Може, феї мають чутливіше магічне чуття, ніж ми.

— Вони звично використовують делікатне керування магічною силою та магічне чуття, щоб працювати з мовою фей.

Або, можливо, тому що феї близькі до магічної сили.

З попередньої інформації ймовірно, що феї здатні створювати магічну силу.

— Справді, ми багато чого навчилися в пані Мелфі.

— Думаю, це слушна думка.

— Т-так, справді… Якщо те, що ви казали, правда, то не дивно, що феї мають перевагу в усьому, що стосується магічної сили…

— А-але ж навіщо для розшифрування мови потрібна магічна сила!

— Я ж мовознавець, чому ви розшифрували раніше за мене… це жахливо…

Ця розмова піде погано. Вона знову образиться.

Я й граф обмінялися поглядами й одразу почали діяти.

— Н-ні-ні! Без пані Карли ми б не змогли так швидко розшифрувати!

— Якби ми були самі, то навряд чи здогадалися б, що для розшифрування письмен фей потрібна магічна сила!

— Т-так, точно! Тільки завдяки Карлі ми стали такими, як зараз!

— Адже що стосується справжньої розмови, без неї це зайняло б дуже багато часу!

— Карла має пишатися собою!

Ми з графом почали щедро хвалити пані Карлу.

Настрій пані Карли помітно покращився.

У вас вуха смикаються, сестро.

— Х-хм, ну добре, нічого не вдієш. От і все.

— Без мене ви нічого не можете!

— Ну ж бо, чого стоїте. Швидше розшифровуйте за допомогою тих кольорів магічної сили!

Яка ж зрозуміла людина.

Хоча насправді завдяки пані Карлі ми значно просунулися, тож це не брехня.

Ми з графом криво всміхнулися і знову взялися розшифровувати письмена фей.