Творець магії — Як створювати магію в іншому світі

163. Початківці

Тренування викиду ротової магічної сили тривало вже кілька десятків хвилин.

— Ну от, вийшло! Ротова магічна сила з'явилася!!

Голосно вигукнув Домінік.

Ми аплодуємо.

— Вітаю, молодець!

— Ого, швидко. Ну, ти ж постійно біля Сіона, то й не дивно.

— Вітаємо, пане Домініку!

— Ого-го, мабуть, через молодість так швидко навчилися!

— Насправді я потайки тренувався випускати магічну силу… довго не виходило.

— Не сподівався, що так швидко вдасться! Я просто в захваті!

Домінік сором’язливо усміхнувся.

Мабуть, Вінона теж так почувалася, та й у нього, певно, було відчуття відчуженості.

Я, сестра й граф — носії магічної сили, ми її бачимо.

Коли бачиш таке, то, звісно, починаєш мріяти.

Від цієї думки мені й радісно, й трохи соромно.

Домінік озирався навколо й усміхався, як дитина.

— Оце й є магічна сила! Яка ж вона красива… Ох, бачу! Я теж бачу!!

Усі, хто вперше бачить магічну силу, реагують однаково.

Можливо, я й хочу, щоб інші мали магічну силу, саме заради такої реакції.

А поруч із цією зворушливою картиною тремтіла Карла.

— Не виходить!!! Чому?!

— Напевно, бракує уявлення. Карло, ви ж повністю сумніваєтеся в магічній силі.

— Щоб випустити магічну силу, потрібні емоції й воля. Важливо вивести їх разом із образом.

— Якщо сумніваєтеся, то, можливо, ніколи не вийде.

— Ууу… та що це таке.

— Як повірити в те, чого не видно?

Справді так.

Я хотів вірити в магічну силу й магію, тому й повірив.

Тому й зміг випустити магічну силу.

Хоча головне, що я бачив магічну силу еттентраута.

Тим, хто взагалі нічого не бачить, важко повірити в існування магічної сили.

Навіть якщо хтось реагує, природніше подумати, що він хворий чи щось не так.

Вінона мені вірить, а Домінік довго був із нами й поступово зрозумів.

— Щоб увійти в Село фей, теж використовують магічну силу.

— Інакше таких дивних явищ не було б, правда?

— Ну так, справді… коли з нічого з’явився вхід у село фей, я здивувався…

— Аааа!! Ну все!! Не можу! Не одразу! Дайте хоч трохи часу!

— Звичайно, але якщо ви не вірите в магічну силу, то спільно досліджувати мову фей і магію буде важко.

— Ні, я ж знаю, що для лікування хвороби лінощів потрібна магічна сила!

— Хоч і не віриться, але ж пацієнтів справді лікують.

— Але це стосується лише лікування, а повірити, що феї та ви справді користуєтеся самою магічною силою, важко.

— Тож я думаю спробувати повірити з часом.

— Зрозуміло, це компроміс… Гаразд.

— Тоді надалі прошу не сумніватися щодо магічної сили та мови фей.

— Бо дослідження й аналіз застрягнуть. Подумайте, що все це правда.

— Т-так, мабуть. Інакше не вийде… Знову здається, що мене відсторонять…

— Тоді щодо магічної сили на цьому й зупинимося.

— Перейдемо до головної теми. Спочатку поговоримо всі разом. Є ще плани на майбутнє.

Ми з сестрою, графом, Віноною, Домініком і пані Карлою сіли в коло.

Ми сидимо на простих стільцях, які приготувала Вінона.

Бо ми вже близько місяця таборуємо, тож потрібні речі тут.

Лицарі спостерігають здалеку.

Якось трохи незручно, та й запросити їх сюди важко.

— Тоді почнемо з пояснення ситуації, бо пані Карлі теж потрібно.

— Насамперед ми з Мелфі аналізуємо мову фей.

— Щодо мови фей, я розмовляю з Мелфі, а граф веде записи.

— Загалом записали вже близько 1500 слів, тож можемо вести базову розмову.

— Мова фей має структуру, тому словами не поговориш, але загалом ми її розуміємо.

— Проте для мови фей потрібне магічне чуття — здатність сприймати магічну силу, і маю її лише я.

— Навіть якщо висловлювати записані слова й фрази ротовою магічною силою, без магічного чуття не вдасться зробити тонкі зміни й коригування, тому точно передати неможливо, та й складних слів використати не вдасться.

— Аналіз мови фей планую продовжити й надалі.

— Відповідаємо за це я й граф.

Граф Ґолтба серйозно кивнув.

— Далі — пошук і розвідка монстрів. А також охорона феї.

— Король казав, що посилить охорону в лісі, але без носіїв магічної сили це ненадійно.

— Думаю, сестра й Домінік обстежили майже всю територію, але дивно, що нічого не знайшли.

— Гадаю, монстри можуть ховатися незвичайним способом.

— Тож хочу, щоб сестра з Домініком навчилися виявлення магічної сили.

— Тобто, хочу, щоб сестра опанувала магічне чуття, а Домінік навчився бачити магічну силу на рівні сестри зараз.

— Чи зможу я опанувати магічне чуття… Здається, дуже складно.

— У сестри є хист до керування магічною силою. Навіть кращий, ніж у мене. Тож думаю, якщо схопиш суть, то вийде.

— З магічним чуттям можна робити тонкіше керування й аналіз магічної сили, тож гадаю, варто це зробити заради майбутнього.

— Гаразд, зрозуміла. Спробую.

— Домінік теж згоден?

— Т-так! Я теж хочу більше дізнатися про магічну силу.

— Дякую. Тоді, сестро й Домініку, прошу зайнятися тренуванням відчуття магічної сили та пошуком монстрів.

— У перервах можете тренувати фехтування.

Домінік виглядає задоволеним, а сестра — незадоволеною.

Напевно, сестрі нудно супроводжувати Домініка на тренуваннях фехтування.

— А щодо пані Карли.

— Тренуючись у викиданні магічної сили, розшифруй, будь ласка, давні письмена в книзі фей.

— Ага, я саме для цього й прийшов! Ну, просто надто здивувався, тож запізнився з головним питанням.

— Нарешті Віноно. Я доручав тобі весь догляд за нами та дрібні справи, але давай разом із сестрою та Домініком потренуємо відчуття магічної сили.

— Ти ж тепер носій магічної сили, тож варто спробувати, як думаєш?

— З-звісно, прошу!!

Перед Віноною, яка раптом низько вклонилася, я широко посміхнувся.

Вінона сильніше за всіх прагне до магічної сили та магії.

Напевно, тому що вона завжди була поруч зі мною.

— Гаразд, тоді кожен до своєї роботи! Постараймося!

— Ура!

Усі піднімають руки вгору.

Від сьогодні з новими членами знову просуватимемо дослідження.

І.

Бух.

Коли я обернувся на звук, Домінік лежав на землі.

А, знепритомнів.