Творець магії — Як створювати магію в іншому світі
158. Вдячність за все
Кімната в домі графа.
У дещо просторій вітальні перебуваємо я, сестра, Вінона та граф.
Вікна завішені шторами, тож хоч і ранок, але трохи темно.
Вінона, що сидить на дивані, ще більше зіщулилася, ніби соромлячись.
— П-пробачте, заради мене…
— Не переймайся. Це рідкісне прохання від Вінони. Навпаки, приємно.
— Так, адже вперше. Без цього не обійтися.
— Так, звісно. І я вперше був вражений! Обов’язково хочу, щоб і пані Вінона відчула те хвилювання.
Ми кивнули один одному й засміялися.
Вінона, яка спочатку знітилася, тепер і сама природно посміхається.
— О, дякую.
Вінона низько вклоняється, аж надто сильно.
Я, сестра та граф переглянулися й засміялися.
— Ну, почнемо.
Я стою навпроти трьох, що сидять на дивані.
Піднімаю долоні вгору й наповнюю їх магічною силою.
З долонь народжується світло магічної сили. Це викид магічної сили через збирання магії.
Магічна сила кружляє по кімнаті й випускає безліч маленьких вогників.
Воно виглядало як феї.
Поки світло магії прямує до стелі, я випускаю ще більше магічної сили.
Безліч блідо-білих куль світла пливуть по кімнаті.
— Бачу… Бачу!..
Вінона видає такий тоненький голос, ніби ось-ось заплаче.
Від голосу, у якому бриніла радість, і моє серце стислося.
Одне за одним народжуються вогні магії.
Вони пливуть по кімнаті й розриваються, як феєрверки.
Безліч вогників прикрасили кімнату, як зоряне небо.
— Гарно… Справді гарно…
Вінона зачаровано дивиться.
Поруч радісно посміхаються сестра та граф.
Але це ще не кінець.
Не тільки Вінону можна здивувати.
Ну, тепер почнеться.
Дивіться уважно!
Я, випускаючи магічну силу руками, створив ротову магічну силу.
З рук — блідо-біле світло.
З рота — різнокольорове світло магії.
І все це з’являється «одночасно».
— Е? Е? Що відбувається!?
— Що таке…!?
Ротова магічна сила з'являлася одна за одною й пливла, булькаючи.
Магічна сила одного кольору збиралася, поступово збільшуючи масу.
Кульки магічної сили різних кольорів і розмірів наповнювали кімнату.
Я підняв руку з увімкненим Громовим вогнем до стелі.
— Вогню!
Це не слова. Це заклинання.
Разом із заклинанням з рота народилася червона магічна сила.
На відміну від звичайної ротової магічної сили, якою я користувався досі, ця була насиченішою магією.
Так. Ротова магічна сила стає сильнішою, коли використовуєш заклинання.
Ймовірно, тому що сила почуттів і волі, вкладена в самі слова, робить її сильнішою.
Можливо, можна сказати «слова» або «дух слова».
Вкладаючи магічну силу в самі слова, ротова магічна сила стає сильнішою й густішою.
Червона магічна сила вмить зібралася в моїй піднятій руці.
І я, не використовуючи ні магічного наповнення, ні збирання магії, потер кресало на пальці Громового вогню.
Іскра торкнулася червоної магічної сили, і з’явився синій вогонь — буах!
Це Флер.
Ротова магічна сила має менше магії порівняно зі збиранням магії.
Але цього разу Флер мав більшу силу, ніж Флер, який я показав Віноні вчора.
Я трохи здивувався.
Адже вчора я використав Флер, зібравши п'ять магічних сил і промовивши довге заклинання.
Але цього разу — лише одна червона магічна сила.
І все ж сила зросла.
Це означає!
Ось воно, так, ось воно!
Атрибут магії!
Хіба це не означає, що колір магічної сили ротової магії має атрибут, і коли використовуєш атрибутивну магію цього атрибута, сила зростає!?
Якщо так, то це означає, що я одночасно отримав і заклинання, і атрибут!
Це неймовірно.
Це надзвичайно неймовірно!!
Я був так збуджений, що втрачав словниковий запас, але все ж намагався зберігати спокій.
— Ухехехехе
Звичний сміх я стримував, наскільки міг.
Я відчайдушно намагався не заважати головній героїні Віноні.
Завдяки цьому, схоже, ніхто не почув мого голосу.
І вся магічна сила зникла.
У кімнаті запанувала тиша, і я повільно відчинив штори.
— Віноно, як? Ти все побачила?
— Бу-бу-бу-було неймовірно!..
— В-все побачила.
Вінона стояла приголомшена.
Схоже, вона все ж таки пробудила магічну силу через учорашні події.
Якщо пробудила магічну силу, то може її бачити.
Це означає, що Вінона тепер може користуватися магічною силою.
— Вітаю, Віноно! Ти відтепер носій магічної сили!
Я заплескав у долоні. Щиро її привітав.
Сестра й граф теж так само заплескали.
Вінона спершу стояла приголомшена, та незабаром радісно заплакала.
— Дякую, дякую… Я справді щаслива…
— Ти ж так довго старалася. Як же добре, Віноно.
— Вітаю вас, панночко Віноно! О, яка радість! Яка радість!
Сестра й граф теж радісно кивали кілька разів.
— Віноно, вітаю. Справді вітаю.
— Твої зусилля винагороджені, і я радий за тебе.
— Дякую вам. Це все завдяки пану Сіону й усім вам.
Просто дивлячись, як Вінона плаче й усміхається, я відчував тепло в грудях.
Я подумав, що щасливий.
— Але що це була за ротова магічна сила?
— Так, що це взагалі було? Чому ти зміг одночасно випускати магічну силу? І ти видавав звуки, це що?
— Хе-хе, це ж…
Я коротко пояснив їм обом.
Насамперед, щоб опанувати мову фей, я навчився випускати ротову магічну силу.
Однак ніколи не поєднував зовнішню магічну силу — магічне наповнення й збирання магії — з внутрішньою, ротовою.
Це, мабуть, через те, як я мислив про саму магічну силу.
Зазвичай вважають, що для викиду магічної сили її треба розділити.
Тобто спершу збираєш магічну силу в одному місці, а потім ділиш її на дві частини.
Зазвичай це обидві руки чи обидві ноги, і рідко хто збирає силу в інших місцях чи ділить її на три й більше частин.
Бо коли намагаєшся зібрати чи випустити силу туди, куди важко спрямувати увагу, ефективність падає.
Я згадав початки керування магічною силою.
Я правша. Коли збирав силу в обидві руки, у правій виходило легше, а в лівій — важче.
Через це зазвичай я використовував зручніші місця — обидві руки й ноги.
Але магічну силу можна випускати не лише з рук чи ніг.
Адже магічне наповнення і так охоплює все тіло.
Та через те, що роками я звик випускати силу лише з рук і ніг, мені й на думку не спадало, що можна одночасно використовувати зовнішню й внутрішню магічну силу.
Тому, коли користувався ротовою магічною силою, я використовував лише її, а коли магічне наповнення чи збирання — лише їх.
Але це було не так.
Внутрішню й зовнішню магічну силу можна використовувати одночасно.
Коли я закінчив пояснення, сестра легко поєднала внутрішню й зовнішню магічну силу.
Сила виходила з рук і рота.
Граф теж одночасно випустив силу, але доволі нестабільно.
— Ось як, значить.
— Ого, ну звісно, звісно. Справді можна одночасно… о, трохи запаморочення.
— Якщо зрозуміти, то це просто. Якщо вже вмієш керувати магічною силою, то будь-хто може. А, графе, досить на сьогодні. Знову знепритомнієте.
— Ой, ні, це вже занадто. Тоді я, мабуть, на цьому й зупинюся.
Під час цієї розмови Вінона розглядала свої долоні й тихо стогнала.
— Нн… ннн… фуу… Знову ж таки, магічне наповнення й збирання магії в мене не виходить…
— Керувати магічною силою важче, ніж ротовою, та й обсяг магічної сили потрібен чималий. Напевно, спершу треба збільшити загальний обсяг магічної сили.
— Т-тобто так… Але ротову магічну силу я можу!
Вінона радісно випустила кілька ротових магічних сил.
— Тільки не зловживай нею. Якщо загальний обсяг магічної сили малий, то знепритомнієш раніше, ніж дійде до стану лінощів.
— Т-тобто так. Буду обережна. Так, буду обережна.
Другу половину вона промовила, ніби сама себе переконувала.
Це виглядало мило, але трохи небезпечно.
Неначе дитина, яка дістала нову іграшку.
Ох, ну й клопіт.
…Га? Мені здалося, ніби хтось мене підколов, чи це просто уява?
— Сіоне, я зрозуміла, що можна одночасно випускати внутрішню й зовнішню магічну силу, але що це за зв’язок між кольором магічної сили та ротовою магічною силою, і що це за слова?
— Хе-хе-хе! Добре помітила, сестро, уехехе! Саме це й важливе, уехе, місце, уехехе!
— Та це вже серйозно… режим «уехехе» не зупиняється.
— Зрозуміло! Адже радість від дослідження буває саме в момент відкриття!
— Ухе… фуу, трохи заспокоюся. Тобто —
Я розповів про різницю між ротовою магічною силою, яку використовують у мові фей, і ротовою магічною силою для заклинань, а також про характеристики ротової магічної сили при використанні людської мови.
Оскільки це було так, як я подумав учора, то пропускаю.
— Зрозуміло, заклинання… Тобто, якщо використовувати заклинання, то можна творити магію з меншою магічною силою та простим керуванням магічною силою.
— Саме так! До того ж внутрішня магічна сила та зовнішня магічна сила — це різні обсяги викиду магічної сили!
— Е? Тобто… Тоді за раз можна використовувати більше магічної сили!?
Мій можливий за раз обсяг викиду магічної сили — приблизно десять тисяч.
Це одна сота від моєї магічної сили, тобто від загального обсягу магічної сили в мільйон.
Тобто магію з більшою магічною силою я не можу використати.
Звичайно, після викиду магічної сили можна знову дати магічну силу й збільшити її обсяг, повторюючи це багато разів, тоді до вже випущеної магічної сили можна додати ще.
Але це клопітно, і до того ж випущена магічна сила зникає за кілька секунд або до десяти.
Дуже неефективно, з малим ефектом і потребує часу.
Однак ротова магічна сила, тобто заклинання, збільшує чистий обсяг викиду магічної сили.
— До того ж, залежно від змісту слів і вкладених почуттів та намірів, змінюються властивості й обсяг магічної сили.
— А в кольорі магічної сили є особливість: кольори ніби змішуються й утворюють новий колір.
— Самі властивості кольору магічної сили притаманні магічній силі!
— Щойно я використав Флер, тобто магію «вогняного атрибута», і, мабуть, тому, що використав червону магічну силу того самого атрибута, потужність була високою!
— Зрозуміло, це й є той атрибут, про який ти щойно казав?
— Саме так! Залежно від поєднання слів, можливо, зміниться потужність магії, а можливо, й ні!
— А ще заклинання, можливо, дозволять творити магію навіть тим, у кого мало магічної сили!
— Це означає, що можливості магії одразу розширилися!
— Заклинання й атрибути — це велике відкриття в магії! Ухехехехе!!
Одразу два способи використання ротової магічної сили спали мені на думку.
Заклинання й атрибути — це базові речі в магії з ігор та вигадок.
Та я й не сподівався, що їх справді вдасться застосувати.
Якщо згадати, то після того, як я взяв ідею викиду магічної сили від еттентраута й почав користуватися магією, це ж виходить магія без промовляння.
Зазвичай усе буває навпаки.
Зазвичай звичайні чарівники користуються заклинаннями, а магія без промовляння — це вищий рівень, і не кожному це під силу.
А я спочатку розробив магію без промовляння й вважав її звичайною.
А вже потім розробив заклинання… тобто магію з промовлянням.
— Відтепер магію, що використовує заклинання, називатимемо «магія з промовлянням», а ту, що без заклинань, — «магія без промовляння»!!
Від цих слів у мене мурашки побігли по шкірі.
Це справді щось неймовірне.
Аж не віриться, що аналіз мови фей привів саме до заклинань.
Мене пройняло дрожем. Від захвату аж тремчу!
Магія! Магія! Магія!!!
— Ухе, ухехехе! Ой, сміх не спиняється… ухехе! Хехе!
— Це, це найпотужніше ухехе з усіх, що я бачив…
— Це, мабуть, означає, що ви дуже раді! І я теж радію, учителю Сіоне!
— Чудово, справді чудовий результат!
— Ого, і моя радість не знає меж!!
— Вітаю, учителю Сіоне! І вас також, пані Віноно!
Ми з графом, чиї настрої підскочили до небес, чомусь узялися за руки.
А граф у тому ж пориві взяв за руки Вінону й Марі.
— Ой, та зачекайте!
— Ай!
— Танцюймо! Танцюймо!
— Ухехе! Хехехе!
Граф і я, хоч і непривчені, відплясували танець радості.
Усі взялися за руки й почали кружляти на місці.
— Ну вже ж! Нічого не вдієш, ахахаха!
— Хухуху, це так весело.
Спочатку розгублені сестра й Вінона теж поступово почали сміятися.
Ах, яке ж щастя.
Дякую, інший світ.
Дякую, усі.
Дякую, магіє.