19. Море… рай і пекло
Рьо повністю освоїв як водяний струмінь, так і абразивний струмінь.
Полювання за допомогою магії стало значно легшим.
І тоді в ньому прокинулася невгамовна амбіція підкорити те, що досі залишалося недосяжним.
Так, це було море!
Приблизно за п'ятсот метрів на південний захід від дому Рьо розташовувалося море.
Саме так казав Міхаель (псевдонім).
Він також говорив, що, звикнувши до магії водної стихії, можна буде добувати сіль із морської води.
Запаси солі, хоч і були витрачені на бочки з рибним соусом, все ще вистачали приблизно на півроку.
Проте варто було перевірити, наскільки якісна сіль із моря.
До того ж є ще й дари моря.
Риба, звісно, була — можна було ловити річкову рибу в річці.
Хоч і таку, як піранья.
Але й морська риба має свої переваги.
Можливо, там можна було знайти молюсків, морських їжаків, кальмарів чи восьминогів... хоча для цього доведеться пірнати.
Та нічого, Рьо ж виріс у глибинці, тож плаває непогано!
За чотириста метрів на південний захід від бар'єру розкинувся пляж із білим піском.
Пейзаж, наче з фотографій островів Пхукет чи Балі!
Звісно, Рьо ніколи там не був... це лише уява, навіяна фотографіями.
Уява — це важливо!
Він довго милувався краєвидом, забувши про час, а потім раптом повернувся до реальності.
— Спробую добути сіль.
Спершу він створив крижану бочку діаметром близько метра та крижане відерце, щоб черпати морську воду.
Відерцем він набрав морської води й перелив її в крижану бочку.
Перелив.
Перелив.
Перелив.
Коли бочка майже наповнилася, він уявив, як видаляє воду з бочки.
— <Зневоднення>.
Вода зникла, а лишилися білі крупинки й трохи забарвлені.
Він спробував на смак білі крупинки.
— Так, солоне. Це сіль.
Успіх!
— А це кольорове... о, це пісок.
Він взяв воду біля піщаного пляжу, тож у відерце потрапив і пісок, що плавав у морській воді.
— Якщо брати воду не біля пляжу, а в іншому місці, то, мабуть, можна отримати тільки сіль.
Оскільки це був лише експеримент, крижане відерце й сіль у ньому він викинув у море.
Потім він попрямував до скелястої ділянки на північ.
— От би роздобути дарів моря.
Дійшовши до скель, він зняв увесь одяг і без вагань пірнув у море.
Там, як і очікувалося, розкинувся дивовижний світ.
Вода була прозорою, і можна було бачити дно.
Різнокольорові риби, корали та інші морські істоти, які Рьо не міг розпізнати.
І він знайшов смачну рибу!
Він піднявся на поверхню, щоб подихати, а потім знову пірнув до дна.
У правій руці був його звичний бамбуковий спис з ножем.
Риба завдовжки сантиметрів п’ятдесят, з білим м’ясом, схожа на морського ляща.
Він вдарив списом, як гарпуном.
Влучив точно.
Але в ту ж мить... світ навколо змінився.
Принаймні так відчув Рьо.
Море, яке до того було раєм, миттєво перетворилося на пекло.
Рьо був у захваті і забув одну важливу річ.
Що це не Земля. Що це — Фі.
Так, це море, де мешкають чудовиська.
Убивши в морі рибу, схожу на морського ляща, він став ворогом цього моря.
Різнокольорові риби кинулися врозтіч, і Рьо змушений був визнати: те, що світ змінився, — не ілюзія.
(Це погано, треба тікати.)
Але було вже запізно.
Коли Рьо обернувся, перед ним з’явилася зграя риб, яку називають приманковою кулею.
Сардини збиваються в кулю, щоб протистояти тунцям, — це і є приманкова куля.
Якби це були сардини, було б ще не так страшно, але ця куля, схоже, складалася з чудовиськ.
Так, «схожих на» чудовиськ.
Рьо не знав, що це за чудовиська.
У «Довіднику чудовиськ — початковий рівень» про морських чудовиськ нічого не було.
Було лише одне речення:
«Щодо морських чудовиськ див. „Довідник чудовиськ — морський том“».
Це означало, що в морі справді є чудовиська, і їх настільки багато, що потрібна окрема книга.
На цей момент шанси Рьо на перемогу різко впали.
«Знай ворога і знай себе — і в сотні битв не зазнаєш поразки».
Це слова Сунь-цзи, і до цього часу Рьо завжди мав інформацію про ворога.
Він готувався за «Довідником чудовиськ — початковий рівень».
Навіть проти Яструба Вбивці у нього була хоч якась інформація.
А тепер — жодної інформації про ворога.
«Не знаючи ворога, знаючи лише себе — наполовину перемога, наполовину поразка».
Шанси впали до 50%.
У світі війни є ще одна приказка.
«Час неба, вигода землі, єдність людей».
Час неба — це окремо.
Вигода землі на боці ворога.
Море — це дім морських чудовиськ.
Для Рьо, який ледве може дихати під водою, це суцільна ворожа територія.
Єдність людей теж на боці ворога — адже вони так майстерно утворили приманкову кулю.
Отже, шансів на перемогу немає.
(Із тридцяти шести стратагем найкраща — втеча.)
Але Рьо відчув щось дивне.
(Не можу відштовхнутися від води… навіть руками не можу загребти…)
Тіло не тоне.
Але він не може схопити воду і рухатися.
Рьо — маг водної стихії.
Нехай море й чужа територія, але він ніяк не міг зрозуміти, чому не може вхопитися за воду.
Ворог не чекав, поки напівпанікуючий Рьо отямиться.
З приманкової кулі на нього мчали чудовиська, мов ракети чи торпеди.
(<Крижана стіна>)
Створити крижану стіну під водою — дивна ідея, але, оскільки він не міг рухатися і ухилятися, довелося захищатися.
Відбивши кілька атак, Рьо раптом втратив контроль над крижаною стіною.
Її відірвало від Рьо, і вона зникла десь у морі.
(Чи хтось відібрав у мене контроль над створеною крижаною стіною?)
Чудовиська-торпеди не припиняли атакувати.
Він постійно створював крижану стіну, але вона відразу ж відривалася і зникала у воді.
(Мабуть, тому я не можу схопити воду — вона під контролем ворога.)
Рьо — маг водної стихії.
Він багато тренував магічний контроль.
Контроль молекул значно покращив його вміння керувати магією.
Але цього разу ворог сильніший.
Морські чудовиська, здається, володіють технікою водної магії на генетичному рівні.
Вони поколіннями використовують магічний контроль водної стихії у повсякденному житті.
Незважаючи на його інтенсивні тренування, Рьо — новачок, який став магом водної стихії лише кілька місяців тому, і не може конкурувати з ними.
До того ж ворогів тисячі...
Точна кількість невідома через форму приманкової кулі, але, мабуть, їх не менше тисячі.
Він ледве утримує баланс між атаками чудовиськ і створенням крижаних стін.
Хоча стіни відриваються одразу після створення, він робить це в останній момент перед зіткненням.
Захист працює, але проблема — у кисні.
Завдяки щоденним тренуванням він може затримувати дихання приблизно на чотири хвилини.
Але в цій ситуації це — лише «чотири хвилини».
Як йому вийти з цієї ситуації?
(Можливо, я зможу взяти під контроль воду навколо рук і ніг.)
Коли він намагається торкнутися морської води своєю маною, його відштовхує.
Так само його відштовхнуло, коли він пробував розморозити м’ясо в коморі, заморожене Міхаелем (псевдонім).
Але зараз відштовхування набагато сильніше.
Здається, Рьо не зможе забрати воду, яка під контролем ворога, під свій контроль.
Морські чудовиська — справжні майстри, або ж їхня кількість є причиною.
У будь-якому разі, у боротьбі за контроль над магією він не має шансів.
Він спробував визначити, де саме вода під контролем ворога.
(Навколо рук і ніг? І навіть там вона дуже тонка. Але якщо я не можу схопити воду, то це досить ефективний спосіб. Хоча це буде експеримент, але треба спробувати! Принцип той самий, що й у водяному струмені, тож я зможу!)
Майже несвідомо, продовжуючи створювати крижану стіну, він уявляв собі це.
Він уявив, як із підошв ніг вириваються потужні водяні струмені.
Але цього разу це була не тонка нитка води, а дуже товстий потік.
Щось на кшталт того, яким був водяний струмінь на початку, коли він не міг сформувати його — приблизно як шланг для миття машини, по тридцять два потоки на кожну ногу.
І з силою, порівнянною з водяним струменем.
— <Водяний струмінь 64>.
Відразу після промовляння заклинання, реактивна сила струменів, спрямованих у дно моря, миттєво підняла тіло Рьо вгору.
Він за мить опинився на поверхні води.
І, не втрачаючи імпульсу, вистрибнув із води.
Але на цьому не закінчилося.
Він зробив вдих і знову пірнув у воду головою.
Його метою була несподівана атака зверху на приманкову кулю.
Як і очікувалося, раптове зникнення Рьо збентежило чудовиськ у кулі.
Навіть найзлагодженіша зграя не могла впоратися з такою незвичною ситуацією.
Саме в цей момент Рьо врізався у кулю зверху.
І, врізаючись, раз у раз колов бамбуковим списом із ножем.
Потім почав розмахувати ним навсібіч.
Хоча під водою розмахувати списом важко через опір, це не було надто складно.
Він завдав значної шкоди багатьом чудовиськам.
Хоча вони володіли потужним магічним контролем, їхня фізична витривалість була такою ж, як у звичайних риб.
Одним розмахом списа вони відпадали.
Приманкова куля розпалася, і чудовиська розбіглися менш ніж за хвилину.
(Фух, якось упорався.)
Рьо розслабився.
Але ворогів було не лише одне скупчення.
Він налаштував проти себе все море.
Найкращим рішенням було б, опинившись на поверхні, одразу втекти на сушу.
Але було вже запізно.
Біля сусіднього каменя він помітив креветку завдовжки з метр.
(Лише права клешня дивовижно велика… Що це? Бульбашки?)
За мить Рьо втратив свідомість.