13. Робота над ближнім боєм
— Невдача — мати успіху.
Рьо не збирається здаватися через такі дрібниці.
— Поки що відкладемо рисове поле на потім.
Так, просто не здаватися і відкладати проблеми — і цього достатньо!
У ближньому бою з Кайт-змієм Рьо був зовсім безпорадний.
Точніше, саме в ближньому бою з «хвостом» Кайт-змія.
Інакше кажучи, захищатися або ухилятися від атак ворога — це зараз для Рьо надто складно. Але ж саме тому він і прагнув навчитися безпечно полювати здалеку, тож це цілком логічно.
Отже, методи атак на відстані треба й надалі вдосконалювати.
Час активації, точність магічного контролю — ще багато чого треба опанувати.
— Зрештою, я дістав удар ще й тому, що на <Крижану стіну 5 шарів> пішла ціла секунда. Треба навчитися створювати її швидше!
Далі — <Крижана броня>.
Це захисне заклинання Рьо підготував якось так, просто на всяк випадок, але воно дуже допомогло. Без нього він би загинув.
— Виглядаю, наче якийсь Святий лицар, але носити її не важко. Треба натренуватися вдягати її одразу перед боєм. А ще можна бігати в обважненій броні — гарне тренування буде.
Мислить він уже геть як качок, але сам цього не помічає.
Втім, факт лишається фактом: витривалість зросла, і під час бою Рьо зовсім не відчував втоми.
Якими б чудовими не були навички, без витривалості вони марні.
Крім щоденної розминки і бігу, Рьо обов’язково робить махи мечем.
Це приблизно метровий бамбуковий меч, покритий льодом, з регульованою вагою.
Зазвичай бамбуковий меч складають із чотирьох планок — восьмих частин розщепленого вздовж стовбура бамбука, а Рьо бере просто цілий бамбук.
Він просто обрізав бамбук потрібної товщини довжиною близько метра.
Звісно, без гарди, але ж дев’ять років він тримав бамбуковий меч у руках — тіло пам’ятає, якої приблизно довжини руків’я.
У кендо, мистецтві меча, бамбуковому мечі чи японському мечі хват однаковий.
Ліва рука тримає рукоятку близько до кінця, а права — біля гарди.
Обидва кулаки не змикаються.
Між кулаками є проміжок, куди поміститься ще один кулак.
Це принципово відрізняється від хвату бейсбольною битою.
Це пов’язано з різним призначенням.
Для біти важливо передати силу, а для бамбукового меча чи меча — контроль.
Тому довжина руків’я — чи в утігатани, чи в трохи довшого таті — вісім сунів, тобто приблизно 24 сантиметри.
Мабуть, за довгий час переконалися, що саме така довжина найкраща, щоб орудувати мечем.
До речі, у західних дворучних мечів кулаки змикаються, як при хваті бейсбольною битою.
Якщо важлива сила — кулаки змикаються, якщо контроль — розводяться.
Це ж стосується і бейсбольної біти.
При звичайному замаху кулаки змикаються, щоб передати силу.
А при точному ударі, наприклад, банті, кулаки розводяться, і одна рука тримає біту посередині.
Вже на рівні хвату визначається, як правильно рухати зброєю.
І з бамбуковим мечем, і з японським мечем тримає й підтримує зброю здебільшого ліва рука.
Права рука лише допомагає, керує траєкторією леза.
Особливо важливі для хвату мізинець і безіменний палець лівої руки — це стосується і бейсболу, але в повсякденному житті їх важко використовувати.
Саме тому потрібна наполеглива практика.
Після махів мечем — удари: мен, коте-мен, до, цукі.
Він багаторазово повторює рухи, які вивчив у додзьо.
Крім двох пальців лівої руки, решту тримає розслаблено, стискаючи кулак лише в момент удару.
Як і в боксерському джебі, постійне напруження знижує швидкість.
Тож руки розслаблені, а кулак стискається лише в момент удару.
Врешті-решт, це рух тіла, і в різних видах бойових мистецтв багато спільного.
У дзюдо чи сумо, після захоплення суперника, найважливішу роль відіграють мізинець і безіменний палець.
Усі бойові мистецтва вимагають розслаблення до моменту удару, коли кулак стискається.
Це досягається повтореннями, поки рух не закріпиться в мозочку як рухова пам’ять, а не свідомий задум.
Так роблять і майстри бойових мистецтв, і спортсмени — багато людей на Землі.
Напевно, так само і у Фі.